Перегляд за Автор "Верхівкер, Я. Г."

Зараз показуємо 1 - 20 з 44
  • Документ
    106439 Композиція інгредієнтів для сироваткового напою
    (2016) Верхівкер, Я. Г.; Битківська, М. В.
    1. Композиція інгредієнтів для сироваткового напою, що містить молочну сироватку та рідкий продукт з обліпихи або з журавлини, або з чорноплідної горобини, яка відрізняється тим, що вона додатково містить мед за наступним співвідношенням вказаних компонентів, мас. %: сік з обліпихи або журавлини, або чорноплідної горобини 20-30 мед 5-10 молочна сироватка 65-75. 2. Композиція за п. 1, яка відрізняється тим, що сік з обліпихи вона містить в кількості 20-25 мас. %. 3. Композиція за п. 1, яка відрізняється тим, що сік з журавлини вона містить в кількості 20-30 мас. %. 4. Композиція за п. 1, яка відрізняється тим, що сік з чорноплідної горобини вона містить в кількості 25-30 мас. %.
  • Документ
    129204 Спосіб виробництва ікри овочевої
    (2018) Верхівкер, Я. Г.; Сторчак, В. Ю.
    Спосіб виробництва ікри овочевої, відповідно до якого попередньо миті, очищені та подрібнені кабачки, помідори, цибулю ріпчасту та часник змішують, одержують пюре, додають рослинну олію та 6 %-ий водний розчин оцтової кислоти, підсолюють та підсолоджують, потім підігрівають, фасують у тару і закупорюють, який відрізняється тим, що перед змішуванням одержують пюре окремо з кожного компонента, після додавання приправ одержану суміш гомогенізують, підігрів ведуть до температури фасування 60-80 °C, після розфасування ікру ще раз перемішують, і закупорену тару направляють на заключну теплову обробку, як підсолоджувач використовують цукор-пісок, як підсолювач - цукор-пісок, як підсолювач - сіль кухонну харчову.
  • Документ
    146802 Спосіб виробництва рибних кулінарних виробів у желюючій заливці
    (2021) Манолі, Т. А.; Нікітчіна, Т. І.; Безусов, А. Т.; Баришева, Я. О.; Верхівкер, Я. Г.
    В основу корисної моделі поставлено задачу створити спосіб виробництва рибних кулінарних виробів у желюючій заливці з копченої риби, в якому шляхом використання прісноводної риби сімейства коропових, як основної сировини для виробництва рибних кулінарних виробів, натуральних біополімерів природного походження, для отримання желюючої заливки, та напівгарячого копчення підготовлених шматочків риби, забезпечити можливість отримання нового виду кулінарного виробу.
  • Документ
    36234 Спосіб приготування консервованої цукрової кукурудзи
    (2008) Верхівкер, Я. Г.; Гудз, С. А.
    Спосіб приготування консервованої цукрової кукурудзи, що включає підготовку качанів, інспекцію, бланшування, охолодження, зрізання зерен з качанів, промивання зерен холодною водою, фасування в тару, додавання заливки, закупорювання і стерилізацію, який відрізняється тим, що фасовані зерна кукурудзи заливають банановою заливкою, яка містить банановий концентрат і воду при їх масовому співвідношенні 1:4 відповідно, або ананасовою заливкою, яка містить ананасовий концентрат і воду при їх масовому співвідношенні 1:4 відповідно, або ананасовим нектаром, який містить концентрат ананаса, цукор і воду при їх масовому співвідношенні, рівному 1,7:1:14, або банановим нектаром, який містить банановий концентрат, цукор і воду при їх масовому співвідношенні, рівному 4,5:1:18, або томатною заливкою, яка містить томатний сік при масовому співвідношенні, рівному 1:1.
  • Документ
    43607 Спосіб виробництва консервів «Фруктейль вишневий»
    (2009) Верхівкер, Я. Г.; Бурдо, С. С.
    Спосіб виробництва консервів, що передбачає підготовку плодів, видалення плодоніжок, чашолистків та кісточок, фасування, додавання заливи і стерилізацію, який відрізняється тим, що після видалення чашолистків плоди обробляють розчином гашеного вапна з концентрацією 1-1,1 % та 0,9-1,1 %-им розчином метабісульфату натрію і витримують протягом 6-8 діб, після чого промивають водою протягом 2-4 годин і обробляють 0,9-1,1 %-им розчином хлориду натрію, після чого видаляють кісточки, після чого оброблені таким чином плоди промивають водою протягом 1-2 годин і обробляють розчином, що містить 1-1,1 % лимонної кислоти та 0,9-1,1 % цукру.
  • Документ
    44159 Спосіб виробництва консервів «Морква у фруктових соках»
    (2009) Верхівкер, Я. Г.; Судоргина, О. В.
    Спосіб виробництва консервів, що передбачає підготовку моркви, подрібнення, фасування в скляну тару, обробку маринадним розчином, закупорювання і стерилізацію, який відрізняється тим, що після подрібнення моркву заливають маринадом, який містить 2 г солі та 22,2 мл 9 %-ої оцтової кислоти, витримують 2 доби при температурі 0-5 °С, потім маринад зливають і моркву заливають яблучним або апельсиновим соком.
  • Документ
    73962 Спосіб виробництва томатної пасти
    (2012) Верхівкер, Я. Г.; Шалапіна, В. О.
    Спосіб виробництва томатної пасти, що передбачає попередню підготовку сировини, протирання, отримання густої і рідкої фракцій, концентрування, фінішування, змішування, гомогенізацію, асептичне консервування, який відрізняється тим, що попередньо підготовлену сировину протирають на протиральній машині з діаметром отворів сит 5 мм, протерту таким чином масу підігрівають при температурі 70-80 °С протягом 1-2 хв., фінішують на протиральній машині з діаметрами отворів сит 1,2 мм та 0,8 мм, підготовлену масу розділяють на рідку і густу фракції, густу фракцію ділять на дві частини у співвідношенні 1:1, до рідкої фракції додають одну частину густої фракції, суміш концентрують до вмісту сухих речовин 70-90 %, одночасно другу частину густої фракції піддають електроплазмолізу протягом 40 с, отриману густу фракцію після електроплазмолізу змішують із сконцентрованою фракцією.
  • Документ
    74700 Кетчуп
    (2012) Верхівкер, Я. Г.; Єфремов, В. В.
    1. Кетчуп, що містить томатну пасту, пюре з аличі, цукор, сіль, кріп, коріандр, чабер, перець, воду, який відрізняється тим, що кріп використовують з розміром часток 1,3-4,2 мкм, коріандр - з розміром часток 4,2-11,0 мкм, чабер - з розміром часток 2,1-6,3 мкм, перець використовують з розміром часток від 1,26-5,46 мкм. 2. Кетчуп за п. 1, який відрізняється тим, що томатну пасту, пюре з аличі, цукор, сіль, кріп, коріандр, чабер, перець і воду беруть у наступному співвідношенні, мас. %: томатна паста 30,0-60,0 пюре з аличі 5,0-12,0 цукор 7,0-10,0 сіль 0,3-4,0 кріп 0,08-0,41 коріандр 0,08-0,41 чабер 0,08-0,41 перець 0,08-0,41 вода решта.
  • Документ
    94261 Спосіб визначення числа ароматоутворюючих сполук у водно-спиртових екстрактах
    (2014) Верхівкер, Я. Г.; Осипова, Л. А.; Іовчева, І. О.; Єфремов, В. В.
    Спосіб визначення числа ароматоутворюючих сполук у водно-спиртових екстрактах, що передбачає приготування проби дослідного зразка, відбір проби, приготування хромової суміші, відокремлення ароматоутворюючих сполук, введення KІ, титрування йоду розчином тіосульфату натрію в присутності крохмалю і визначення числа ароматоутворюючих сполук за математичною формулою, який відрізняється тим, що додатково готують контрольну пробу - водно-спиртову суміш з вмістом етилового спирту 1,0-2,8 %, пробу дослідного зразка готують шляхом розведення його дистильованою водою до вмісту в ній етилового спирту 1,0-2,8 %, після цього хромову суміш і пробу дослідного зразка вміщують в один прилад Відмарка, а хромову суміш і контрольну пробу - в другий прилад Відмарка, обидва прилади Відмарка термостатують протягом 2-3 год. при 58-62 °C, охолоджують при кімнатній температурі 10-20 хв, конденсати, що утворилися, об'єднують з хромовими сумішами і охолоджують при 0-5 °C протягом 10-20 хв, а число ароматоутворюючих сполук визначають за формулою: , де - кількість 0,1 н розчину тіосульфату натрію на титрування контрольної проби, см3; - кількість 0,1 н розчину тіосульфату натрію на титрування проби дослідного зразка, см3; - коефіцієнт поправки на 0,1 н розчин тіосульфату натрію; - коефіцієнт розведення; - об'єм зразка, cм3.
  • Документ
    95721 Спосіб визначення числа ароматоутворюючих сполук
    (2015) Верхівкер, Я. Г.; Осипова, Л. А.; Іовчева, І. О.; Єфремов, В .В
    Спосіб визначення числа ароматоутворюючих сполук, що включає приготування проби дослідного зразка, відбір проби, приготування хромової суміші, відокремлення ароматоутворюючих сполук, введення КІ в хромову суміш, титрування йоду розчином тіосульфату натрію в присутності крохмалю в контрольній хромовій суміші і хромовій суміші, що містить відокремлені ароматоутворуючи сполуки і визначення числа ароматоутворюючих сполук за математичною формулою, який відрізняється тим, що хромову суміш і пробу дослідного зразка вміщують у прилад Відмарка і термостатують протягом 2-3 годин при температурі 58-62 °С, після чого охолоджують при кімнатній температурі протягом 10-20 хв., конденсат, що утворився, об'єднують з хромовою сумішшю і охолоджують при температурі 0-5 °С протягом 10-20 хв., а число ароматоутворюючих сполук визначають за формулою: де а - кількість 0,1 н розчину тіосульфату натрію на титрування контрольної хромової суміші, см3; b - кількість 0,1 н розчину тіосульфату натрію на титрування хромової суміші, об'єднаної з конденсатом ароматоутворюючих сполук, см3; К - поправка на 0,1 н розчин тіосульфату натрію; m - наважка продукту, г (см3).
  • Документ
    Безпека і охорона праці при виконанні лабораторних та практичних занять повязаних з використанням хімічних реактивів
    (2020) Верхівкер, Я. Г.; Мирошниченко, О. М.
    Одне з головних завдань викладача вищої школи при проведенні лабораторних і практичних занять – це дотримання студентами обов'язкових правил безпеки і охорони праці в лабораторіях.
  • Документ
    Види скляної консервної тари і засоби її закупорювання
    (2016) Верхівкер, Я. Г.; Мирошніченко, О. М.
    Зараз скляна консервна тара переживає своє друге народження — вона є тарою преміум-класу, в цей вид упаковки фасуються елітні продукти, продукти дитячого та лікувально-профілактичного харчування.
  • Документ
    Визначення безпечності і якості консервованої рибної продукції у томатному соусі
    (2019) Данилова, О. І.; Верхівкер, Я. Г.; Кожухар, С. В.
    Асортимент консервованої рибної продукції у томатному соусі, наявний в торгівельних мережах України, включає майже 30 найменувань. Основними виробниками є «Аквамарин», «KAIJA», «Riga Gold», «Морской пролив», Fishmarine. У відповідності до критеріїв якості, визначених Комісією Codex Alimentarius (САС) стандартом FAO CODEX STAN 119, який поширюється на консервовану продукцію з риби продукт не повинен містити будь-які речовини, включаючи похідні мікроорганізмів, в обсягах, що становлять загрозу здоров'ю людини. Крім того, в консервах нормується вміст гістаміну - до 20 мг/100 г продукту. При маркуванні обов’язковим є наведення описових характеристик, щоб не вводити споживача в оману. Визначення безпечності на основі отриманих даних задовольняє сучасним вимогам, а якість консервованої продукції може бути кращою, якщо виробники будуть дотримуватися міжнародних вимог, що дозволить підвищити конкурентоспроможність вітчизняних виробників та відкриє можливості до експорту продукції.
  • Документ
    Використання безпечної сучасної C-PET тари для харчових продуктів
    (2023) Верхівкер, Я. Г.; Мирошніченко, О. М.
    Розглянуто використання полімерної C-PET тари для пакування, зберігання та транспортування харчових продуктів
  • Документ
    Використання продуктів метаболізму мікроорганізмів при переробці плодів та овочів
    (2020) Верхівкер, Я. Г.; Мирошниченко, О. М.
    Квашення відносять до біохімічного методу консервування. Цей спосіб заснований на утворенні природного консерванту – молочної кислоти, яка накопичується в результаті молочнокислого бродіння. При квашенні протікають фізико-хімічні та біохімічні процеси.
  • Документ
    Використання різних начинок із плодової та овочевої сировини при виробництві хлібобулочної продукції «відкладеного» випікання
    (2021) Петькова, О. О.; Верхівкер, Я. Г.
    Мета даної роботи - визначення використання плодів та овочів при виробництві хлібобулочних виробів «відкладеного» випікання - спрямована на поліпшення показників якості готових виробів, виготовлених за технологією «відкладеного випікання», впровадження безвідходної технології, за рахунок задоволення потреб населення в будь-який час доби отримати свіжовипечений хліб, шляхом впровадження інноваційних технологій і використання сучасного обладнання. У роботі представлені теоретичні результати проведених досліджень і на їх підставі сформульовані висновки.
  • Документ
  • Документ
    Гігієнічні аспекти проектування харчових виробництв
    (Освіта України, 2018) Верхівкер, Я. Г.; Нікітчіна, Т. І.
    Навчальний посібник розроблено відповідно до навчальної програми з дисципліни «Проектування харчових виробництв», що передбачена галузевим стандартом вищої освіти України для підготовки бакалаврів з галузі знань «Виробництво та технології» і «Управління та адміністрування». У ньому викладено теоретичні, практичні, організаційні основи та аспекти гігієнічного проектування із урахуванням галузевої специфіки діяльності підприємств харчової промисловості України. Для студентів ВНЗ I-IV освітньо-кваліфікаційних рівнів, що навчаються за спеціальностями «Харчові технології» і «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність». Може бути корисним для аспірантів, докторантів та інженерно-технічних працівників харчової промисловості.
  • Документ
  • Документ
    Енергетичні основи процесу стерилізації консервів у сучасних апаратах періодичної та безперервної дії
    (ОДАХТ, 1995) Верхівкер, Я. Г.
    Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.18.12 - процеси, машини-й агрегати харчових виробництв. Захищаються 92 наукові роботи, в тому числі 25 авторських свідоцтв на винаходи та патенти, які містять теоретичні та експериментальні дослідження енергетики процесів консервного виробництва, приділяючи особливу увагу енергетиці процесу стерилізації консервів. Встановлено, що консервне виробництво, як система, відноситься до класу суммативних, стабільність якої в основному залежить від стабільності процесу заключній теплової стерилізації продукції. Комплексні теплофізичні і енергетичні дослідження сучасного стерилізаційного і пастеризаційного обладнання дозволили запропонувати для оцінки ефективності його використання в конкретних технологічних схемах ексерготехнологічний підхід. Здійснено промислове впровадження розроблених апаратурних і режимних рішень, наводяться дані про ефективність їх застосування.