Автореферати дисертацій (Abstracts)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Зараз показуємо 1 - 5 з 1583
- ДокументРозвиток аграрного бізнесу на засадах циркулярної економіки в умовах забезпечення продовольчої безпеки(ОНТУ, 2024-12-20) Кузьома Віталій ВікторовичДисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. В роботі вирішено важливу науково-практичну проблему подальшого розвитку науково-теоретичних, методологічних, методичних і рекомендаційно-прикладних засад формування та впровадження механізмів, систем та інструментів розвитку аграрного бізнесу на засадах циркулярної економіки в умовах забезпечення продовольчої безпеки. У першому розділі поглиблено науково-методологічні засади управління розвитком аграрного бізнесу в контексті становлення циркулярної економіки: доведено, що сталий розвиток аграрного бізнесу є моделлю довгострокового гармонійного розвитку аграрної сфери, за якого збалансовуються інтереси та цінності всіх елементів розробленої агротрилеми, яка включає поняття агроекономічної, агроекологічної та агросоціальної стійкості, та формуються умови створення сталих агропродовольчих екосистем, що сприяє реалізації парадигми сталого розвитку в цілому; запропоновано розглядати агропродовольчу циркулярну економіки як нову модель організації системи сталих господарських зв’язків, яка ґрунтується на механізмах справедливого використання ресурсів в межах єдиного замкненого циклу виробництва та реалізації агропродовольчої продукції, враховуючи інтереси поточних і майбутніх стейкхолдерів, дотримуючись економічних, соціальних та екологічних цінностей; розвинуто методичне забезпечення оцінки циркулярних процесів на основі загальної панелі інструментів визначення ступеня циркулярності діяльності суб’єктів аграрного бізнесу в розрізі стратегічних завдань управління з виділенням принципів та індикаторів. У другому розділі розроблено концептуальну модель механізму управління життєвим циклом аграрної продукції, в основу якої покладено агроциркулярні інновації, що реалізується через компоненти двох механізмів: організаційно-економічного та маркетингового, сприяючи реалізації бізнес-стратегії сталого розвитку; запропоновано агроциркулярну бізнес-модель, яка ґрунтується на R-принципах створення, пропозиції та реалізації довгострокової цінності, які реалізуються через комплекс інструментів фінансової, ресурсної, маркетингової та екологічної природи, що сприяє збалансуванню інтересів учасників замкнених ланцюгів вартості; здійснено ідентифікацію стратегічних компонент циркулярних бізнес-моделей аграрного бізнесу, яка охоплює ціннісну пропозицію, генерування та управління суспільною вартістю, що ґрунтуються на множині архетипів циркулярних бізнес-моделей, які розширені стратегічною орієнтацією на фокус відносин зі стейкхолдерами, пріоритетам замкненості процесів, створення кругових мереж генерування вартості і цінності та на фокусі сталої ідентичності. У третьому розділі вдосконалено архітектуру інституційного середовища розвитку циркулярної економіки через уточнення її структури у формальному та неформальному компонентах, де неформальна компонента розширена шляхом включення добровільної соціальної відповідальності бізнесу та споживачів і довгострокових ціннісних пропозицій, які сприяють збалансуванню інтересів зазначених стейкхолдерів з інтересами суспільства та майбутніх поколінь; розроблено концептуальні засади регулювання трансформаційних циркулярних перетворень в аграрному секторі з боку бізнесу та держави, фундаментальним базисом якого виступає множина суспільних цінностей сталого розвитку через етапи оптимізації, переформатування та редизайну, що забезпечує дію механізму циркулярної економіки аграрної сфери на принципах соціальної відповідальності; удосконалено механізми активізації впровадження моделей циркулярної економіки на основі державно-приватного партнерства, який реалізується через проєктний менеджмент на основі екоданих, системи інновацій та інфраструктури, а також залучення науково-дослідних робіт, комерціалізації результатів та інтеграції циркулярних проєктів. У четвертому розділі запропоновано методологічні засади імплементації стратегії поширення циркулярної економіки в аграрному бізнеси в контексті дотримання продовольчої безпеки, які ґрунтуються на характеристиках ключових процесів функціонування та розвитку, а також містять ключові домінанти, представлені ресурсно-виробничим потенціалом аграрної сфери, світовим співробітництвом та економічними умовами забезпечення безпеки, сталими способами виробництва та впровадження інновацій, процесами урбанізації та зростання чисельності населення, а також інклюзивністю доходів населення за умов функціонування і розвитку товаровиробників; вдосконалено підходи до оцінювання стану продовольчої безпеки шляхом адаптації міжнародних методик через багаторівневу структуру економічних систем; вдосконалено оцінювання рівня самозабезпеченості продовольчої безпеки регіонів держави через алгоритм розрахунку інтегрального коефіцієнту. У п’ятому розділі розроблено концепцію замкнених логістичних ланцюгів сільськогосподарської продукції та продовольства, яка враховує ключові етапи трансформації ланцюгів вартості в агропродовольчій системі замкненого циклу, поєднання системних управлінських ринкових механізмів, а також інструментарій нарощення доданої вартості на основі максимізації ціннісної пропозиції для споживачів; вдосконалено архітектуру фінансового забезпечення сталого розвитку аграрного сектору, яка ґрунтується на пріоритетності державно-приватного партнерства при інклюзивності доступу до фінансових ресурсів суб’єктів сталих трансформацій, що передбачає поглиблення процесів діджиталізації при одночасному використанні інструментів сек’юритизації, імпактних цінних паперів, позик з розподілом ризику, сталих кредитів, гарантування та часткового відшкодування сталих інвестицій, реалізації зелених, блакитних, соціальних бондів; розвинута ідентифікація стратегічних напрямів інноваційних зрушень в аграрному бізнесі, яка враховує поточні тригери та тренди розвитку, обумовлюючи загальний вектор технологічного прогресу через інституціоналізацію принципів сталого розвитку як результат усвідомлення цивілізаційних загроз. The thesis for the degree of doctor of economic sciences, specialty 08.00.03 – Economics and Management of the National Economy. The work solves an important scientific and practical problem of further developing scientific-theoretical, methodological, and recommendatory-applied principles for forming and implementing mechanisms, systems, and tools for developing agrarian businesses based on a circular economy in the context of ensuring food security. The first section deepens the scientific and methodological principles of managing the development of agrarian business in the context of the formation of a circular economy: it is proven that sustainable development of agrarian business is a model of long-term harmonious development of the agricultural sector, in which the interests and values of all elements of the developed agro-trilemma are balanced, which includes the concepts of agro-economic, agro-ecological and agro-social sustainability, and the conditions for creating sustainable agrifood ecosystems are formed, which contributes to the implementation of the paradigm of sustainable development as a whole; It is proposed to consider the agri-food circular economy as a new model of organizing a system of sustainable economic relations, which is based on mechanisms for the fair use of resources within a single closed cycle of production and sale of agri-food products, taking into account the interests of current and future stakeholders, adhering to economic, social and environmental values; a methodological support for the assessment of circular processes has been developed based on a standard panel of tools for determining the degree of circularity of the activities of agri-business entities in the context of strategic management tasks with the allocation of principles and indicators. In the second section, a conceptual model of the mechanism for managing the life cycle of agricultural products has been developed, based on agrocircular innovations, which is implemented through the components of two mechanisms: organizational-economic and marketing, contributing to the implementation of a business strategy for sustainable development; an agrocircular business model is proposed, which is based on the R-principles of creating, offering and realizing long-term value, which are implemented through a set of instruments of a financial, resource, marketing and environmental nature, which contributes to balancing the interests of participants in closed value chains; the strategic components of circular business models of agrarian business have been identified, which include the value proposition, generation and management of social value, which are based on a set of archetypes of circular business models, which are expanded by a strategic orientation to the focus of relationships with stakeholders, the priorities of closed processes, the creation of circular networks of value generation and value, and the focus of sustainable identity. The third section improves the architecture of the institutional environment for the development of the circular economy by clarifying its structure in the formal and informal components, where the informal component is expanded by including voluntary social responsibility of business and consumers and long-term value propositions that contribute to balancing the interests of these stakeholders with the interests of society and future generations; develops conceptual principles for regulating transformational circular transformations in the agricultural sector by business and the state, the fundamental basis of which is a set of social values of sustainable development through the stages of optimization, reformatting and redesign, which ensures the operation of the circular economy mechanism of the agricultural sector on the principles of social responsibility; improves mechanisms for activating the implementation of circular economy models based on public-private partnership, which is implemented through project management based on eco-data, an innovation system and infrastructure, as well as the involvement of research and development, commercialization of results and integration of circular projects. The fourth section proposes methodological principles for implementing the strategy for spreading the circular economy in agrarian business in the context of maintaining food security, which are based on the characteristics of critical processes of functioning and development and also contain vital dominants represented by the resource and production potential of the agricultural sector, global cooperation and economic conditions for ensuring security, sustainable methods of production and implementation of innovations, processes of urbanization and population growth, as well as the inclusiveness of population incomes under the conditions of functioning and development of commodity producers; improved approaches to assessing the state of food security by adapting international methods through the multi-level structure of economic systems; Improved assessment of the level of self-sufficiency of food security in the regions of the state through an algorithm. The fifth section develops a concept of closed logistics chains of agricultural products and food, which takes into account the critical stages of transformation of value chains in the closed-cycle agrifood system, a combination of systemic management market mechanisms, as well as tools for increasing added value based on maximizing the value proposition for consumers; the architecture of financial support for sustainable development of the agricultural sector is improved, which is based on the priority of public-private partnership with inclusive access to financial resources of subjects of sustainable transformations, which involves deepening digitalization processes while simultaneously using securitization tools, impact securities, risk-sharing loans, sustainable loans, guaranteeing and partial reimbursement of sustainable investments, and implementing green, blue, and social bonds; developed identification of strategic directions of innovative shifts in agribusiness, which takes into account current triggers and development trends, determining the general vector of technological progress through the institutionalization of the principles of sustainable development as a result of awareness of civilizational threats.
- ДокументМеханізми та системи управління дотриманням економічної, екологічної та організаційно-правової безпеки суб'єктів аграрного бізнесу: теорія, методологія, практика(ОНТУ, 2024-12-19) Богданюк Ігор ВасильовичДисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). У дисертаційній роботі отримано нове вирішення важливої наукової проблеми обґрунтування теоретичних, методологічних та прикладних засад управління економічною, екологічною та організаційно-правовою безпекою суб'єктів аграрного бізнесу. Визначено теоретичні засади управління дотриманням економічної, екологічної та організаційно-правової безпеки через досягнення безпечних станів суб’єктів аграрного бізнесу. Обґрунтовано контури управління безпекою діяльності та зв’язок цих процесів зі складовими відтворювального процесу суб'єктів аграрного бізнесу. Ідентифіковано характеристики економічної, екологічної та організаційно-правової безпеки, як об’єктів докладання управлінських зусиль. Обґрунтовано методологію ідентифікації, діагностики та аналізу безпечних станів у функціонуванні суб'єктів аграрного бізнесу. Розроблено прийоми та підходи до оцінювання рівня дотримання економічної, екологічної та організаційно-правової безпеки суб'єктів аграрного бізнесу. Окреслено методологічні засади управління впливом на трансформаційні процеси в аграрному виробництві в контексті сучасних викликів. Визначено тенденції зміни економічної ефективності ведення бізнесу в аграрній сфері. Ідентифіковано екологічні та соціальні ризики безпечного провадження основної діяльності суб'єктами аграрного бізнесу. Визначено умови здійснення процесу управління дотриманням безпеки суб’єктів аграрного бізнесу. Окреслено каталізатори, інгібітори, можливості, загрози та ризики дотримання економічної, екологічної та організаційно-правової безпеки суб'єктів аграрного бізнесу. Визначено ступінь взаємного впливу економічних, екологічних та організаційно-правових станів та факторів дотримання безпеки суб'єктів аграрного бізнесу. Обґрунтовано функціональне та інструментальне оформлення механізмів та систем управління дотриманням безпекою в контурах змін в менеджменті суб'єктів аграрного бізнесу. Визначено напрями, шляхи та процедури трансформація систем менеджменту суб'єктів аграрного бізнесу в процесі управління дотриманням безпеки діяльності та розвитку. Обґрунтовано типологію стратегій управління дотриманням безпеки суб'єктів аграрного бізнесу. Визначено напрями управління реагуванням на зміни та виклики зовнішнього середовища в системі дотримання безпеки суб'єктів аграрного бізнесу. Обґрунтовано концептуальні засади побудови та функціонування механізмів та систем управління економічною, екологічною та організаційно-правовою безпекою суб'єктів аграрного бізнесу, в основі яких лежить ідентифікація ознак виділених компонент безпеки в якості об'єктів управління, встановлення відповідності інструментів впливу вказаним ознакам з подальшою формалізацією процедур трансформації механізмів управління дотриманням безпечних станів в підсистеми менеджменту з передачею специфічних функцій відповідним структурним підрозділам організацій. Ідентифіковано принципи побудови та функціонування механізмів управління дотриманням економічної, екологічної та організаційно-правової безпеки суб'єктів аграрного бізнесу шляхом обґрунтування методологічних засад типології специфічних функцій менеджменту організації, які стосуються управління безпекою, з виділенням превентивного, проактивного, активного та пасивного типів виконання вказаних функцій на основі встановлення відповідності системи управління безпекою системоутворюючим та системозначимим ознакам, таким як гнучкість, адаптивність та надійність. Обґрунтовано структуру та класифікацію інструментарію управління дотриманням економічної, екологічної та організаційно-правової безпеки суб'єкта аграрного бізнесу з подальшою ідентифікацією на цій основі організаційно-методичного підходу до імплементації механізмів управління, до складу яких входять виділені організаційно-адміністративні, виробничо-комерційні, кадрові та інформаційні інструменти, в системах менеджменту суб'єктів шляхом системного застосування виділених категорій інструментів захисту інтересів суб'єкта аграрного бізнесу, збереження його потенціалу та організаційної цілісності. The thesis for the degree of doctor of economic sciences, specialty 08.00.04 - economics and management of enterprises (by economic activity). The dissertation work provides a new solution to an important scientific problem of substantiating the theoretical, methodological and applied principles of managing the economic, environmental and organizational and legal security of agrarian business entities. The theoretical principles of managing compliance with economic, environmental and organizational and legal security through achieving safe states of agrarian business entities are determined. The contours of managing the safety of activities and the connection of these processes with the components of the reproductive process of agrarian business entities are substantiated. The characteristics of economic, environmental and organizational and legal security as objects of management efforts are identified. The methodology for identifying, diagnosing and analyzing safe states in the functioning of agrarian business entities is substantiated. Methods and approaches to assessing the level of compliance with economic, environmental and organizational and legal security of agrarian business entities are developed. The methodological principles of managing the impact on transformation processes in agricultural production in the context of modern challenges are outlined. Trends in the economic efficiency of doing business in the agricultural sector have been identified. Environmental and social risks of the safe implementation of the main activity by agrarian business entities have been identified. Conditions for implementing the process of managing the safety of agrarian business entities have been determined. Catalysts, inhibitors, opportunities, threats and risks of maintaining the economic, environmental and organizational and legal safety of agrarian business entities have been outlined. The degree of mutual influence of economic, environmental and organizational and legal conditions and factors of maintaining the safety of agrarian business entities has been determined. The functional and instrumental design of mechanisms and systems for managing safety in the contours of changes in the management of agrarian business entities has been substantiated. Directions, ways and procedures for transforming the management systems of agrarian business entities in the process of managing the safety of activity and development have been determined. The typology of strategies for managing the safety of agrarian business entities has been substantiated. Directions for managing the response to changes and challenges of the external environment in the system of maintaining the safety of agrarian business entities have been determined. The conceptual principles of the construction and functioning of mechanisms and systems for managing the economic, environmental and organizational and legal security of agricultural business entities are substantiated, which are based on the identification of the features of the selected security components as management objects, establishing the correspondence of the influence instruments to the specified features with the subsequent formalization of the procedures for transforming the mechanisms for managing compliance with safe states into management subsystems with the transfer of specific functions to the relevant structural divisions of the organizations. The principles of the construction and functioning of mechanisms for managing compliance with the economic, environmental and organizational and legal security of agricultural business entities are identified by substantiating the methodological principles of the typology of specific functions of the organization's management related to security management, with the allocation of preventive, proactive, active and passive types of performance of the specified functions on the basis of establishing the correspondence of the security management system to system-forming and system-significant features, such as flexibility, adaptability and reliability. The structure and classification of the management tools for maintaining the economic, environmental, and organizational and legal security of an agrarian business entity are substantiated, with further identification on this basis of an organizational and methodological approach to the implementation of management mechanisms, which include selected organizational and administrative, production and commercial, personnel and information tools, in the management systems of entities through the systematic application of selected categories of tools for protecting the interests of an agrarian business entity, preserving its potential and organizational integrity.
- ДокументІнноваційні засади формування маркетингових стратегій регіонального розвитку туризму в умовах нестабільності(2024-10-08) Головчук Юлія ОлександрівнаДисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.05 – розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. Дисертація присвячена обґрунтуванню теоретико-методологічних засад розробки концептуальних засад формування маркетингових стратегій регіонального управління розвитком туризму з застосуванням інноваційних підходів. Проаналізовано наукові підходи до аналізу туризму як об’єкта регіональних економічних досліджень, розглянуто концептуальні основи регіонального розвитку туризму. Окреслено авторське концептуальне бачення сутності поняття «регіональна туристична система», що, на відміну від наявних підходів, акцентує увагу на інформаційних та іміджевих аспектах інноваційного розвитку туристичних систем в умовах нестабільності, а також вдосконалено поняття “регіонального туристичного продукту” який визначається нами як сукупність унікальних ціннісних пропозицій суб'єктів стратегічних туристичних груп і регіональних ланцюгів вартості, що володіють потенціалом брендингу і преміум ціноутворення. Обгрунтовано інноваційні засади регіонального управління розвитком туризму та методологічні засади формування маркетингових стратегій регіонального розвитку. Здійснено дослідження інноваційних маркетингових підходів та технологій, які можуть допомогти привернути увагу туристів та зберегти конкурентні переваги в умовах нестабільності, включаючи використання цифрових медіа, соціальних мереж, впровадження віртуальної реальності та інших інноваційних засобів комунікації з потенційними туристами. Проведено аналіз впливу політичної, економічної та соціальної нестабільності на формування маркетингових стратегій регіонального розвитку туризму, зокрема виявлено особливості, виклики та можливості, що виникають в умовах нестабільного середовища. Доведена необхідність інноваційної орієнтації та системної інтеграції регіональної туристичної маркетингової стратегії за відсутності традиційних туристичних ресурсів у межах цільової території, обґрунтовано поєднання факторів вибору та перспективної ефективності регіональної конкурентної стратегії туристичного маркетингу. Проаналізовано світовий досвід формування маркетингової політики регіонального розвитку туризму в умовах нестабільності. Вивчено передумови сучасного етапу розвитку туристичної сфери України та охарактеризовано його особливості, зокрема з позицій маркетингу. Здійснено прогностичну оцінка розвитку туристичної сфери регіонів України у післякризовий період з метою розробки моделей антикризового управління регіональним розвитком туризму в регіоні. Окреслено безпекові пріоритети розвитку туризму в посткризовий період та здійснено оцінювання сприятливості маркетингового середовища регіональної політики розвитку туризму в Україні на сучасному етапі. Обгрунтовано концептуальні засади досліджень безпеки регіональних туристичних систем як пріоритетного напряму їх функціонування в умовах нестабільності, на засадах структурування складових схеми безпечного функціонування туристичної дестинації в контексті сталого інноваційного розвитку, що дало змогу ефективно протидіяти загрозам зовнішнього середовища з урахуванням специфіки конкретної території. Запропоновано інноваційні напрями маркетингової політики регіонального розвитку туризму та розроблено структурно-функціональні моделі стратегічного маркетингового управління регіональним розвитком туризму. Запропоновано і обґрунтовано застосування кластеризації як інноваційного процесу оптимізації територіального маркетингу в туризмі. Розроблено концепцію антикризового маркетингу для туристичних систем, яка ґрунтується на наявному досвіді антикризового управління. Ця концепція спрямована на забезпечення максимальної стабільності туристичних систем у посткризовий період шляхом збереження і трансформації напрямків використання наявних туристичних ресурсів. Dissertation for obtaining the scientific degree of Doctor of Economic Sciences in the specialty 08.00.05 - development of productive forces and regional economy. The dissertation is devoted to substantiating the theoretical and methodological foundations of the development of the conceptual foundations of the formation of marketing strategies for the regional management of tourism development with innovative approaches. Scientific approaches to analyzing tourism as an object of regional economic research are analyzed and the conceptual foundations of regional tourism development are considered. The author's conceptual vision of the essence of the concept of "regional tourism system" is outlined, which, in contrast to existing approaches, emphasizes the informational and image aspects of the innovative development of tourism systems in conditions of instability, as well as the concept of "regional tourism product", which we define as a set of unique value propositions of entities of strategic tourist groups and regional value chains, possessing the potential of branding and premium pricing. An analysis of the influence of political, economic and social instability on the formation of marketing strategies of regional tourism development was carried out, in particular, the peculiarities, challenges and opportunities arising in the conditions of an unstable environment were identified. The need for innovative orientation and systemic integration of the regional tourism marketing strategy in the absence of traditional tourism resources within the target territory is proved, the combination of selection factors and prospective efficiency of the regional competitive tourism marketing strategy is substantiated. Innovative principles of regional management of tourism development and methodological principles of formation of marketing strategies of regional development are substantiated. The world experience of forming a marketing policy for regional tourism development in conditions of instability is analyzed. The prerequisites of the modern development stage of Ukraine's tourism sphere were studied, and its features were characterized, particularly from the marketing point of view. A predictive assessment of the development of tourism in the regions of Ukraine in the post-crisis period was carried out to develop anti-crisis management models for the regional development of tourism in the region. The security priorities of tourism development in the post-crisis period are outlined, and the favorable marketing environment of Ukraine's regional tourism development policy at the current stage is assessed. Innovative directions of regional tourism development marketing policy are substantiated, and structural and functional models of strategic marketing management of regional tourism development are developed. The application of clustering as an innovative process of optimizing territorial marketing in tourism is proposed and substantiated.
- ДокументФормування якості хліба з цільного зерна пшениці з включенням коренеплідних овочів(2011-10-18) Кордзая, Натела РевазівнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.15 - товарознавство. Дисертацію присвячено формуванню якості хліба з цільного зерна пшениці з включенням коренеплідних овочів. У роботі науково обґрунтовано та доведено доцільність включення коренеплідних овочів (селери, петрушки та пастернаку) до складу хліба з цільного зерна пшениці з метою розширення асортименту продукції лікувально-профілактичного спрямування. Проведено товарознавчу оцінку нових видів хліба на основі аналізу органолептичних та фізико- хімічних показників якості, харчової та біологічної цінності, показників безпечності, розраховано комплексний показник якості. На основі медико- біологічних досліджень встановлено позитивну дію коренеплідних овочів на антиоксидантну активність хліба з цільного зерна пшениці, зниження ульцерогенної дії та підвищення засвоєння нового продукту організмом людини. Досліджено зміни показників якості хліба з цільного зерна пшениці з включенням коренеплідних овочів у процесі зберігання та вплив на ці зміни різних видів пакування. Визначено, що гарантійний термін його зберігання» в упакуванні з поліпропіленової біоорієнтованої плівки становить 48 год. Розраховано економічний ефект та доведено соціальну ефективність від впровадження хліба з цільного зерна пшениці з включенням коренеплідних овочів у виробництво та споживання. На нову продукцію розроблено нормативну та технологічну документацію. Результати досліджень пройшли промислову апробацію.
- ДокументДержавне регулювання розвитку інфраструктури цифрової економіки(ОНТУ, 2023-11-14) Котелевець Дмитро ОлександровичДисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.03 економіка та управління національним господарством. Дисертаційна робота присвячена дослідженню теоретико методологічних засад та формуванню науково методичних і практичних підходів щодо здійснення державного регулювання розвитку інфраструктури цифрової економіки. У дисертаційній роботі досліджено наукові підходи до розгляду сутності цифрової економіки, серед яких виокремлено такі: технологічний; трансформаційний; революційний, що дозволило запропонувати авторську концепцію розуміння змісту цифрової економіки. Також поглиблено теоретичні положення функціонування та розвитку системи інфраструктури цифрової економіки, що реалізовано на основі уточнення змісту категорі ї «інфраструктура цифрової економіки», конкретизації функцій такої інфраструктури, її властивостей, принципів та визначення видів інфраструктурних об’єктів, які відіграють ключову роль у використанні інформаційно комунікаційних технологій суб’єктами господарювання. Удосконалено на основі аналізу сутності дефініції «державне регулювання економіки» понятійно категоріальний апарат економічної науки в частині уточнення змісту поняття «державне регулювання розвитку інфраструктури цифрової економіки», яке запропоновано розглядати як складний процес цілеспрямованого та багатоаспектного впливу органів державної влади на розбудову системи взаємопов’язаних компонентів, основною функцією якої є формування сприятливих умов для активного створення, модернізації, впровадження інформаційно комунікаційних технологій в процеси виробництва, обміну, розподілу та споживання. У дисертації розроблено методологічний базис дослідження системи державного регулювання розвитку інфраструктури цифрової економіки, який сформульовано з урахуванням базових положень теорії державного регулювання економіки, концептуальних засад формування та розвитку інформаційного й цифрового суспільства. Також обґрунтовано наукову модель дослідження зазначеної системи та розроблено нові методичні засади реалізації комплексного аналізу сучасних тенденцій становлення цифрової економіки в межах національного господарства, розвитку її інфраструктури, та забезпечення ефективності діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування в процесах розвитку інформаційно комунікаційних технологій. Це дозволило сформулювати концептуальні положення функціонування та розвитку системи державного регулювання розвитку інфраструктури цифрової економіки, зокрема, описати її принципи та властивості, компонентний склад і запропонувати сутність такої системи розглядати як складну сукупність відносин із власною метою функціонування, взаємодією із зовнішнім середовищем, між органами державного функціонування, взаємодією із зовнішнім середовищем, між органами державної влади, місцевого самоврядування і економічними суб’єктами, які влади, місцевого самоврядування і економічними суб’єктами, які беруть участь у формуванні сприятливих умов для активного створення, модернізації, впровадження формуванні сприятливих умов для активного створення, модернізації, впровадження інформаційноінформаційно-комунікаційних технологій у процеси виробництва, обміну, розподілу комунікаційних технологій у процеси виробництва, обміну, розподілу та споживання. Також у роботі поглиблено концептуальні положення відокремлення та опису концептуального положення базових чинників, які впливають на розвиток системи державного регулювання чинників, які впливають на розвиток системи державного регулювання розвитку інфраструктури цифрової економіки, які частково були визначені на основі використання методології економіко-використання методології економіко-математичного моделювання, що дозволило побудувати економетричні рівняння впливу окремих макроекономічних параметрів на показники, які характеризують рівень розвитку цифрової економіки в країні та її на показники, які характеризують рівень розвитку цифрової економіки в країні та її інфраструктури. При цьому сформульовано інфраструктури. При цьому сформульовано методичний підхід до реалізації методичний підхід до реалізації комплексного дослідження стану зазначеної системи, в основу якого покладено сукупність базових параметрів, які були розподілені базових параметрів, які були розподілені на такі групи параметрів: параметрів: нормативнонормативно-правовіправові, базові технічні, економічні, кадрового забезпечення, інноваційноінноваційно- технологічні та параметри глобалізації.