162 - Біотехнології та біоінженерія

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 5 з 14
  • Документ
    Розробка проектних рішень для виробництва вітаміну В12 з використанням продуцента Propionibacterium shermanii
    (ОНТУ, кафедра Біоінженерії і води, 2023) Чайка Діана
    Вітамін В12 – одна з найважливіших біологічно-активних сполук, що беруть участь у багатьох процесах в організмі людини. У сучасних умовах життя часто спостерігається його дефіцит, через що необхідне введення в раціон спеціальних збагачених продуктів. Однак його синтез дуже складний і в даний час він є одним з найбільш дорогих вітамінів. Основним джерелом вітаміну є харчові продукти тваринного походження, а також мікрофлора шлунку та кишечника. В організмі людини кишкові бактерії також синтезують вітамін В12, але в звичайних умовах здійснюють цей синтез в тих областях, де всмоктування вітаміну в кров не відбувається, так як не відбувається зв'язування вітаміну з внутрішнім фактором, тому основне його кількість повинна надходити з їжею. У природі джерелом вітамінів є головним чином рослини та мікроорганізми. В даний час більш сучасним способом одержання вітамінів є мікробіологічний синтез.
  • Документ
    РОЗРОБКА ПРОЄКТНИХ РІШЕНЬ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ЛИМОННОЇ КИСЛОТИ НА ОСНОВІ ПРОДУЦЕНТА Aspergillus niger.
    (ОНТУ, кафедра Біоінженерії і води, 2023) Циганкова Світлана
    За останні роки виробництво органічних кислот з сільськогосподарської продукції має потенціал стати важливим напрямом у виробництві біопродуктів. Це може сприяти розвитку стійкого та екологічно чистого сільського господарства, зменшенню залежності від нафтопродуктів та зменшенню викидів парникових газів. Процес ферментації використовує мікроорганізми, такі як бактерії або гриби, що мають здатність розщеплювати вуглеводи у присутності певних умов, таких як оптимальна температура та рН середовища. Ці мікроорганізми виробляють органічні кислоти як продукт метаболізму вуглеводів. Харчова добавка Е330 являє собою лимонну кислоту, яка відноситься до органічних кислот і є природним консервантом. Це слабка триосновна кислота, що представляє собою речовина кристалічної структури, що володіє білим кольором. Добавка Е330 добре розчиняється у воді і етиловому спирті і малорозчинна в діетиловому ефірі. Лимонну кислоту в основному виробляють шляхом ферментації цукробурякової або тростинної меляси, зазвичай використовуючи як плісняву Аспергілл чорний (Aspergillus niger). Після ферментації лимонну кислоту відокремлюють від суміші шляхом осадження з використанням вапна або карбонату кальцію з подальшим фільтруванням. Цитрат кальцію промивають і розчиняють за допомогою сірчаної кислоти з утворенням неочищеної лимонної кислоти, тоді як кальцій осаджується у вигляді гіпсу (CaSO4) і відфільтровується. Нарешті, неочищена лимонна кислота знебарвлюється та демінералізується, щоб відповідати стандартам якості харчових продуктів. Незважаючи на те, що виробництва лимонної кислоти в Україні немає і ринок представлений імпортною продукцією, Україна має потенціал для розвитку виробництва лимонної кислоти за рахунок наявності значної сировинної бази. Кукурудза і пшениця, які є основними вирощуваними зерновими культурами в країні, можуть бути використані для виготовлення лимонної кислоти. Важливою потребою для відродження та розвитку власного виробництва лимонної кислоти в Україні є відповідне сприяння з боку уряду та зацікавленості підприємців. Необхідні інвестиції, підтримка науководослідних робіт і створення сприятливих умов для розвитку цієї галузі.
  • Документ
    РОЗРОБКА БІОТЕХНОЛОГІЇ ОТРИМАННЯ СИНБІОТИЧНОГО ФУНКЦІОНАЛЬНОГО НАПОЮ
    (ОНТУ, кафедра біохімії, мікробіології та фізіології харчування, 2023) Руслана Лівітчук
    АНОТАЦIЯ до кваліфікаційної роботи бакалавра на тему: «Розробка біотехнології отримання синбіотичного функціонального напою» Робота містить текстову і графічну частини. Текстова частина складається з шести розділів: огляду літератури, характеристики біологічних агентів, підбору режимів сумісного культивування пробіотичних культур, технології отримання синбіотичного напою з використанням культур Propionibacterium shermanii та Bifidobacterium longum, економічних розрахунків, охорони праці та навколишнього середовища. Графічна частина складається з 4 листів на яких показано: постадійну та апаратурні схеми виробництва, розріз апарату. На початку роботи зроблено аналіз наукової літератури щодо виробництва синбіотиків та ферментованих соєвих продуктів. Зроблено аналіз соєвого молока та досліджено штами бактерій, обраних для виробництва напою. Описана технологічна схема отримання функціонального напою та підібрано необхідне обладнання. Описані принципи охорони праці на підприємстві, розраховано економічні показники та проведено аналіз інвестиційної привабливості проєкту. Мета роботи – розробка технології синбіотичного функціонального напою, на основі соєвого молока, ферментованого пропіоново-кислими та біфідобактеріями. Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі завдання: - вивчити хімічний склад соєвого екстракту (молока) з метою обгрунтування можливості його використання для виробництва ферментованих продуктів з пробіотичними властивостями; - вивчити процес сквашування соєвого молока симбіотичними заквасками, що включають пропіонові і біфідобактерії; - розробити оптимальні технологічні параметри виробництва ферментованих соєвих продуктів; - провести підбір заквашувальних культур для ферментації соєвого екстракту; - вивчити фізико-хімічні, мікробіологічні та органолептичні показники якості готових продуктів, а також їх біохімічний склад, харчову, біологічну та енергетичну цінності; - вивчити зміни показників якості готового продукта при зберіганні, визначити допустимий термін придатності для споживання; - розробити технологію виробництва синбіотичного функціонального напою. Кваліфікаційна робота містить: ̶ текстової частини – 63 стор.; ̶ посилань на літературу – 60; ̶ таблиць – 13; ̶ додатків – 4; ̶ графічних аркушів – 4.
  • Документ
    ПРОЄКТ ЦЕХУ ВИРОБНИЦТВА ПРЕПАРАТІВ БАКТЕРІЙ LEUCONOSTOC ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЖЕЛЬОВАНИХ ОВОЧЕВИХ ПРОДУКТІВ
    (ОНТУ, кафедра біоінженерії і води, 2023) Лебедюк Олександра
    Серед консервованих овочевих продуктів великою популярністю користуються концентровані продукти, які характеризуються високою в’язкістю. В’язкість продукту залежить від вмісту сухих речовин, що досягається завдяки тривалому процесу уварювання. Високі температури та тривалий режим температурною обробки призводить до втрат окремих компонентів вихідної сировини. Це відбувається внаслідок утворення продуктів реакції Майєра, розпаду вітамінів та ін. Одним з найпоширеніших виробництв висококонцентрованих продуктів є виготовлення томатної пасти та томатного пюре, а для фруктової сировини – виробництво концентрованих соків та кондитерських напівфабрикатів. Альтернативою температурній обробці може бути використання різних видів загущувачів (пектинові речовини, альгінова кислота та ін.). В якості загущувачів можна використовувати продукти біотехнологічного виробництва. Так для підвищення в’язкості продуктів можна використовувати молочнокислі бактерії роду Leuconostoc, які на певних поживних середовищах синтезують ряд полісахаридів. Молочнокислі бактерії дуже вимогливі до харчового середовища, яким може бути плазма томатної маси при переробці томатів. При виробництві томатної пасти після протирання масу центрифугують і вносять бактерії роду Leuconostoc. Внаслідок зброджування збільшується в’язкість продукту за рахунок хімічних перетворень з утворенням декстранів. Для безпечного і контрольованого процесу виробництва декстрани можна вносити в сухому чи напіврідкому вигляді і отримувати необхідну консистенцію загущеного продукту за невеликий проміжок часу. Нові технології отримання загущувачів є актуальними, так як їх потреба в харчовій промисловості постійно зростає і їх використання дозволяє зменшити використання енергоресурсів, при виробництві готового продукти і підвищити його біологічну цінність.
  • Документ
    РОЗРОБКА ПРОЄКТНИХ РІШЕНЬ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ОЦТОВОЇ КИСЛОТИ НА ОСНОВІ ПРОДУЦЕНТА Acetobacter aceti.
    (ОНТУ, кафедра біоінженерії і води, 2023) Мельниченко Олександра
    Оцтова кислота - це товарний хімічний продукт, що має кілька застосувань у хімічній та харчовій промисловості, а світовий попит на неї становить приблизно 15 мільйонів тонн на рік. Виробництво оцтової кислоти можна умовно розділити на хімічний і ферментативний способи, причому хімічний спосіб є переважаючим у сучасній промисловості. В даному дипломному проєкті досліджено виробництво оцтової кислоти з використанням Acetobacrter aceti, виконано основні проєктні розрахунки (матеріальні, енергетичні та технічні розрахунки основного та допоміжного обладнання), проведено порівняння з іншими відомими методами, розглянуто їх переваги та недоліки. Наведено хімічні та фізичні характеристики сировини, основних та проміжних продуктів процесу, описано технологічну схему процесу та вказано норми на режим процесу. Наведено характеристики і норми утворення відходів, а також характеристики виробничих небезпек, методи і засоби їх запобігання та особливі вимоги безпеки. Підібрано засоби контролю та автоматизації технологічних процесів і запропоновано заходи з охорони навколишнього середовища.