G13 (181) -Харчові технології
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
- ДокументРеконструкція борошномельного заводу Куліндорівського КХП (варіант 1)(ОНТУ, кафедра технологія вина та сенсорного аналізу, 2025) Мускаті ОлександрАктуальність теми: Реконструкція борошномельного заводу Куліндорівського комбінату хлібопродуктів є надзвичайно актуальною в сучасних економічних та соціальних умовах України. В умовах зростаючої конкуренції на внутрішньому та зовнішньому ринках агропромислової продукції модернізація виробничих потужностей стає критично важливою для забезпечення ефективності, якості продукції та енергозбереження.Куліндорівський КХП є одним із важливих підприємств регіону, що забезпечує переробку зерна та постачання борошна для харчової промисловості. Його технічне оновлення дозволить не лише підвищити продуктивність та якість продукції, а й зменшити виробничі витрати, поліпшити екологічну ситуацію та забезпечити стабільні робочі місця для місцевого населення.Крім того, реконструкція відповідає сучасним тенденціям розвитку харчової промисловості, таким як цифровізація виробничих процесів, впровадження інноваційних технологій і дотримання міжнародних стандартів безпеки харчових продуктів. У перспективі це може сприяти підвищенню конкурентоспроможності підприємства на світовому ринку. Основні особливості роботи: В ході дослідження здійснено ґрунтовний науковий аналіз якісних характеристик традиційного асортименту борошна, зокрема пшеничного хлібопекарського, а також визначено потенційні напрямки розширення асортименту борошняних виробів відповідно до сучасних потреб споживачів та ринкових тенденцій. Особливу увагу приділено аналізу проблем функціонування борошномельної галузі України в умовах війни, зокрема збоїв у логістичних ланцюгах, нестачі сировини в окремих регіонах, зниження попиту на внутрішньому ринку, ускладнень в експорті борошна і зерна, а також впливу зруйнованої інфраструктури на виробничі потужності підприємств. Окремо проаналізовано експортні потоки зерна і борошна під час війни, що дало змогу оцінити стратегічне значення збереження та розвитку виробництва борошна як одного з критичних сегментів продовольчої безпеки країни. У дослідженні розглянуто питання будівництва нових та модернізації наявних борошномельних підприємств в умовах воєнного часу. Проаналізовано стан борошномельної галузі в Одеському регіоні, зокрема виявлено найбільш критичні проблеми, як-от застарілий технологічний парк, нестабільне енергозабезпечення і втрату частини інфраструктури через бойові дії. Визначено шляхи подолання зазначених проблем шляхом технічного переоснащення, впровадження новітніх технологій управління, підвищення рівня автоматизації, навчання персоналу та диверсифікації джерел постачання сировини. На основі зібраних аналітичних даних проведено модернізацію технологічного процесу виробництва пшеничного хлібопекарського борошна на Куліндорівському комбінаті хлібопродуктів із урахуванням вимог енергоефективності, санітарно-гігієнічних стандартів і вимог системи НАССР. Для реалізації поставлених цілей підібрано сучасне технологічне обладнання провідної компанії Makenas, яке адаптовано до умов виробництва в кризовий період. Запровадження цього обладнання дозволяє забезпечити стабільну якість готової продукції, підвищити гнучкість технологічного процесу, мінімізувати витрати сировини й енергоресурсів, а також забезпечити конкурентоспроможність борошномельного виробництва на внутрішньому й зовнішньому ринках у складних соціально-економічних умовах.
- ДокументПроєкт лінії переробки зерна кукурудзи в крупи кукурудзяні дрібні для отримання паличок(ОНТУ, кафедра технологія вина та сенсорного аналізу, 2025) Окерешко ВолодимирАктуальність теми: У сучасних умовах розвитку агропромислового комплексу України особливої актуальності набуває питання глибокої переробки сільськогосподарської сировини, зокрема кукурудзи, яка є однією з провідних культур за обсягами виробництва та експорту. Україна стабільно входить до трійки світових лідерів з вирощування кукурудзи, проте значна частина врожаю експортується у вигляді сировини, без доданої вартості. Це призводить до втрати економічних можливостей як для переробних підприємств, так і для держави загалом. Проєкт створення лінії з переробки зерна кукурудзи у дрібну кукурудзяну крупу для виробництва паличок є вкрай актуальним у контексті розвитку внутрішнього харчового виробництва та імпортозаміщення. Такі продукти мають високий споживчий попит, особливо серед дітей, і можуть стати конкурентоспроможною альтернативою імпортним аналогам. Крім того, реалізація такого проєкту дозволяє створити нові робочі місця в регіонах, підвищити рівень переробки сировини на місцях, а також стимулювати розвиток малого та середнього бізнесу в аграрній сфері. Переробка кукурудзи в продукцію з доданою вартістю сприяє підвищенню економічної стабільності аграрного сектору та зміцненню продовольчої безпеки України. Основні особливості роботи: У ході виконання роботи було розроблено сучасний технологічний процес переробки кукурудзи на дрібну крупу для виготовлення паличок, що базується на використанні інноваційного обладнання вітчизняного й турецького виробництва. Ключовою особливістю є впровадження етапу гідротермічної обробки з використанням пропарювача періодичної дії, а також застосування двоярусних ситових машин і оптичних сортувальників у процесах збагачення й контролю, що дозволяє суттєво підвищити ступінь переробки зерна та якість кінцевого продукту. Наукові дослідження включали аналіз класичної технології переробки кукурудзи, вивчення чинного в Україні стандарту ДСТУ 4525:2006 «Кукурудза. Технічні умови», класифікацію основних типів культури з огляду на їхній хімічний склад і технологічні властивості. Таким чином, створений комплексний підхід забезпечує отримання крупи, яка максимально відповідає суворим вимогам виробництва паличок як високоякісного харчового продукту. Структура роботи: анотація; зміст; вступ; розділ 1 «Стан проблеми та перспективи її вирішення»; розділ 2 «Техніко-економічне обґрунтування»; розділ 3 «Характеристика технологічних об’єктів та комунікацій генерального плану підприємства»; розділ 4 «Технологічна частина»; розділ 5 «Спеціальні розрахунки», розділ 6 «Техніко-економічні показники»; висновки та рекомендації; список літератури; графічні додатки. Обсяг роботи: пояснювальна записка викладена на 109 сторінках. Графічна частина включає 6 листів. Висновок: Будівництво круп’яного заводу малої потужністю 92 т/добу є технічно можливо та економічно ефективним. Інвестиції у розмірі 23629тис грн окупаються за 2,5 роки. Кредит у розмірі 11106 тис грн буде повернутий за 1,1 років. Чиста приведена вартість проекту на кінець 3-го року складе 5735тис грн.
- ДокументПроєктування цеху з виробництва швидкозаморожених м’ясних страв з використанням інноваційних технологій в Одеській області(ОНТУ, кафедра технологія вина та сенсорного аналізу, 2025) Білявський АртемМета кваліфікаційної роботи розроблення проєкту підприємства, що випускає швидкозаморожені м’ясні страви за інноваційними технологіями для задоволення потреб споживачів Одеської області. Впровадження проєкту дозволить збільшити обсяг виробництва продукції з доданою вартістю та розширити асортимент високоякісних м’ясних продуктів для споживачів Одеської області. Передбачено випуск 85 500 штук порцій швидкозаморожених страв, які представлені посіченими виробами, що доведені до кулінарної готовності і розфасовані в алюмінієві форми з гарніром і соусом. Інноваційні прийоми, застосовані у проєкті полягають у використанні м’ясних морожених блоків для виготовлення м’ясної частини, без проведення попереднього розморожування. Для проведення технологічних операцій передбачено використання новітнього високопотужного обладнання провідних європейських виробників. що дозволяє отримати продукцію високої якості з мінімальними витратами робочої сили, дозволяє економити площі і енергоресурси. Проведено розрахунок потреби у сировині і матеріалах; розраховані виробничі площі; чисельність робітників. Передбачений комплекс заходів, спрямованих на забезпечення охорони праці та дотримання вимог екологічної безпеки. Наведені техніко-економічні розрахунки проєкту які свідчать, що запроектоване підприємство дозволить щороку виготовляти 4233 тонни готової продукції на суму 442 млн 354 тис. грн у діючих цінах.
- ДокументПроєкт борошномельного заводу з метою виробництва борошна для чіабатти(ОНТУ, кафедра технологія вина та сенсорного аналізу, 2025) Паскал ЯрославАктуальність теми: Хлібопекарське борошно вищого сорту зазвичай не підходить для виробництва чіабатти через його недостатній вміст білка (клейковини), що є критичним для формування характерної структури цього виду хліба. Чіабатта – це італійський хліб із великою кількістю повітряних порожнин у м’якуші, хрусткою скоринкою та м’якою, еластичною текстурою. Для досягнення такого результату потрібне борошно з високим вмістом білка (переважно 11-13 %) та клейковини ( не менше 26-27 %), яке забезпечує сильну глютенову сітку. Ця сітка утримує гази, що утворюються під час ферментації, і дозволяє тісту значно розширюватися, утворюючи великі отвори. Натомість звичайне хлібопекарське борошно вищого сорту має вміст білка близько 10-11 % та клейковини 24-25 %, що недостатньо для формування такої структури. При використанні такого борошна тісто виходить слабким, не утримує форму, порушується структура м’якуша, і чіабатта втрачає свої автентичні властивості. Сьогодні для виготовлення справжньої чіабатти зазвичай використовують або борошно з високим вмістом білка, або додають покращувачі, які зміцнюють клейковину. Тому виробництво борошна для чіабатти при хлібопекарському сортовому помелі пшениці є актуальним. Основні особливості роботи: Розробка проводиться на базі типового проекту для борошномельного заводу продуктивністю 250 т/добу. Завод має зерноочисне відділення, розмелювальне відділення та відділення готової продукції. У розмельному відділені реалізовано три сортний 75-% помел пшениці.
- ДокументПроєкт борошномельного заводу з відбором макаронної крупки (варіант 1)(ОНТУ, кафедра технологія вина та сенсорного аналізу, 2025) Тульчій НаталіяАктуальність теми: Виробництво макаронної крупки в Україні має стратегічне значення як для харчової промисловості країни, так і для забезпечення продовольчої безпеки. Макаронна крупка є основним компонентом для виготовлення макаронів – продукту повсякденного споживання. Стабільне виробництво дозволяє задовольняти внутрішній попит та зменшувати залежність від імпортної сировини. Основні особливості роботи: У комплексній кваліфікаційній роботі на тему «Організація виробництва макаронної крупки при сортових помелах пшениці» представлено проєкт борошномельного заводу з відбором макаронної крупки (варіант 1) при сортових хлібопекарських помелах. Розробка проводиться на базі типового проекту для борошномельного заводу продуктивністю 250 т/добу. У проєкті передбачено наступний вихід та асортимент готової продукції: 75% -борошно, у т.ч. 20% - борошно вищого гатунку, 45% - борошно першого гатунку, 10% - макаронна крупка; 22,1 %- висівки. Структура роботи: анотація; зміст; вступ; розділ 1 «Стан проблеми та перспективи її вирішення»; розділ 2 «Техніко-економічне обґрунтування»; розділ 3 «Характеристика технологічних об’єктів та комунікацій генерального плану підприємства»; розділ 4 «Технологічна частина»; розділ 5 «Спеціальні розрахунки», розділ 6 «Енергетичне та матеріально-ресурсне забезпечення» розділ 7 «Техніко-економічні показники»; висновки та рекомендації; список літератури. Обсяг роботи: пояснювальна записка викладена на 109 сторінках. Графічна частина включає 4 листи. Висновок: Інвестиції у борошномельні заводи з виробництва макаронного борошна дозволяють контролювати якість продукції, впроваджувати нові технології, адаптувати якість борошна під потреби споживача і ринки збуту. Це забезпечує гнучкість та стійкість виробничої системи в умовах змін ринку. Якісне макаронне борошно з української пшениці може бути конкурентоспроможним на міжнародному ринку, особливо в країнах Близького Сходу, Північної Африки та Азії. Розвиток цього виробництва дозволяє нарощувати експортний потенціал України не лише як сировинної, а й як переробної країни. Розвиток виробництва макаронного борошна в Україні є не лише доцільним, а й стратегічно необхідним кроком. Це дозволяє забезпечити продовольчу безпеку, економічну стабільність, розвиток внутрішнього виробництва, зменшення залежності від імпорту та вихід на зовнішні ринки з конкурентоспроможною продукцією.