Перегляд за Автор "Озоліна, С. О."

Зараз показуємо 1 - 19 з 19
  • Документ
    109261 Спосіб одержання дієтичної добавки з антиліполітичною активністю
    (2016) Черно, Н. К.; Озоліна, С. О.; Нікітіна, О. В.
    1. Спосіб одержання дієтичної добавки з антиліполітичною дією, що включає одержання фенольних сполук з насіння ріпаку, обробка біополімерного комплексу водним розчином фенольних сполук і сушіння, який відрізняється тим, що насіння ріпаку подрібнюють, знежирюють гексаном і висушують до повного вилучення розчинника, а висушену масу піддають 2-4-кратному екстрагуванню 90-96 %-им етанолом з центрифугуванням, супернатанти об'єднують і випаровують до повного вилучення розчинника, після чого подрібнені печериці заливають 0,9-1,1 %-им розчином гідроксиду натрію і витримують при 75-80 °C протягом 30-60 хв. і гідромодулі (1-2), одержану суміш центрифугують, до осаду, що утворився, додають 6,9-7,1 %-ий водний розчин гідроксиду натрію, витримують 255-265 хв. при 95-98 °C і гідромодулі (1-2), суміш центрифугують, осад, що утворився, промивають водою до нейтрального значення рН промивних вод і центрифугують, а отриманий таким чином біополімерний комплекс висушують, змішують з водним розчином отриманих фенольних сполук при співвідношенні фенольні сполуки: біополімерний комплекс (9,5-11,5):(88,5-90,5), витримують при температурі 20-25 °C протягом 20-30 хв. і висушують до постійної маси. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що насіння ріпаку подрібнюють до розміру часток 0,7-0,9 мм. 3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що знежирення подрібненого насіння ріпаку гексаном здійснюють в апараті Сокслета при співвідношенні подрібнене насіння ріпаку: гексан 1:(1,5-2,5) протягом 6,0-7,0 годин. 4. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що екстрагування етанолом здійснюють при співвідношенні висушена маса обробленого насіння ріпаку: етанол рівному 10,0:1,0 при кімнатній температурі при перемiшуваннi протягом 10-15 хв.
  • Документ
    110734 Cпосіб одержання функціональної добавки та водорозчинних полісахаридів
    (2016) Черно, Н. К.; Озоліна, С. О.; Нікітіна, О. В.
    В основу винаходу поставлено задачу створити спосіб одержання функціональної добавки та водорозчинних полісахаридів, в якому шляхом зміни умов виконання операцій та введення нових операцій забезпечити одержання двох продуктів: функціональної добавки, що проявляє дві властивості - антиоксидантну та біфідогенну, і водорозчинних полісахаридів з високим вмістом глюкану та низьким вмістом білка.
  • Документ
    112417 Спосіб одержання дієтичної добавки з антиліполітичною активністю
    (2016) Черно, Н. К.; Озоліна, С. О.; Нікітіна, О. В.
    1. Спосіб одержання дієтичної добавки з антиліполітичною активністю, що передбачає одержання фенольних сполук з насіння ріпаку, змішування біополімерного комплексу з водним розчином фенольних сполук насіння ріпаку і сушіння, який відрізняється тим, що насіння ріпаку подрібнюють, знежирюють гексаном і висушують до повного вилучення розчинника, а висушену масу піддають 2-4-кратному екстрагуванню 90-96 %-им етанолом з центрифугуванням, супернатанти об'єднують і випаровують до повного вилучення розчинника, після чого подрібнену гливу звичайну заливають водою і витримують при 75-80 °C протягом 30-60 хв і гідромодулі 1:(1-2), одержану суміш центрифугують, до осаду, що утворився, додають 6,9-7,1 %-ий розчин гідроксиду натрію, витримують 90-110 хв при 95-98 °C і гідромодулі 1:(1-2), суміш центрифугують, осад, що утворився, промивають водою до нейтрального значення рН промивних вод і центрифугують, а отриманий таким чином біополімерний комплекс висушують, змішують з водним розчином отриманих фенольних сполук при співвідношенні фенольні сполуки насіння ріпаку:біополімерний комплекс (3,0-5,0):(95,0-97,0), витримують при температурі 20-25 °C протягом 20-30 хв і висушують до постійної маси. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що насіння ріпаку подрібнюють до розміру часток 0,7-0,9 мм. 3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що знежирення подрібненого насіння ріпаку гексаном здійснюють в апараті Сокслета при співвідношенні подрібнене насіння ріпаку:гексан 1:(1,5-2,5) протягом 6,0-7,0 годин. 4. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що екстрагування етанолом здійснюють при співвідношенні висушена маса обробленого насіння ріпаку:етанол, рівному 10,0:1,0, при кімнатній температурі при перемішуванні протягом 10-15 хв.
  • Документ
    112418 Спосіб одержання дієтичної добавки
    (2016) Черно, Н. К.; Озоліна, С. О.; Нікітіна, О. В.
    Спосіб одержання дієтичної добавки, що включає обробку гливи звичайної, відокремлення осаду, обробку його водним розчином гідроксиду натрію, промивання осаду водою, сушіння і подрібнення, який відрізняється тим, що гливу звичайну заливають водою і витримують при 75-80 °С протягом 30-60 хв. і гідромодулі 1:(1-2), одержану суміш центрифугують, до осаду, що утворився, додають 7 % водний розчин гідроксиду натрію, витримують 180-270 хв. при 95-98 °С і гідромодулі 1:(1-2), суміш центрифугують, осад, що утворився, тричі промивають водою і центрифугують, а відокремлений осад висушують.
  • Документ
    142457 Спосіб визначення муропептидів у складі бактеріальних гідролізатів
    (2020) Капустян, А. І.; Черно, Н. К.; Озоліна, С. О.
    1. Спосіб визначення муропептидів, відповідно до якого, до гідролізату бактеріальних клітин з вмістом сухих речовин 1-20 % додають 1-100 мл розчину трихлороцтової кислоти концентрацією 5-25 %, залишають на 5-40 хв, центрифугують протягом 5-30 хв при 3-15 хв-1, проводять декантацію, до надосадової рідини додають натрій гідроксид концентрацією 5-25 % до нейтральної реакції, розчинну фракцію гідролізату піддають іонообмінній хроматографії з використанням катіоніту КУ-2, для чого 10-100 мл нейтралізованої надосадової рідини автолізату пропускають через колонку зі швидкістю 1-5 мл/хв, далі колонку промивають 40-200 мл дистильованої води та проводять елюювання адсорбованих катіонів амінокислот, пептидів та муропептидів, пропускаючи через колонку 10-100 мл 6н NH4OH зі швидкістю 1-5 мл/хв, потім колонку промивають 40-500 мл води, елюент відбирають об'ємом 20-100 мл, визначають наявність білкових сполук у фракціях якісною реакцією з розчином нінгідрину, для чого відбирають 2 мл елюенту із кожної фракції та додають 1 %-вий розчин нінгідрину, суміш витримують на киплячій водяній бані протягом 10-30 хв, фракції елюенту з вмістом білкових речовин об'єднують та концентрують на водяній бані до вмісту сухих речовин 0,2-10 %, потім додають 10-100 мл води і знову випарюють для видалення слідів аміаку, елюент піддають сублімаційному сушінню до вмісту сухих речовин 8-12 %, готують 0,01-2 %-ві розчини отриманого препарату, відбирають 0,5-5 мл та додають реактив Антрона, суміш витримують на киплячій водяній бані протягом 10-30 хв та вимірюють оптичну густину на колориметрі при 625 нм у кюветі 10 мм відносно розчину порівняння, а вміст муропептидів знаходять за калібрувальним графіком, який будують, використовуючи стандартний розчин глюказаманілмурамілдипептиду у межах концентрацій 0,01-0,05 мг/мл. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що використовують гідролізат бактеріальних клітин об'ємом 1-100 мл.
  • Документ
    30967 Спосіб отримання хітин-протеїнового комплексу
    (2008) Черно, Н. К.; Озоліна, С. О.; Гураль, Л. С.
    Спосіб отримання хітин-протеїнового комплексу, що включає заливання панцировмісних відходів водою, кип'ятіння суміші, демінералізацію розчином хлороводневої кислоти, депротеїнування розчином натрій гідроксиду, фільтрування, відмивання твердого залишку водою, сушіння, подрібнювання, який відрізняється тим, що одноразове депротеїнування здійснюють 0,8 %-вим розчином натрій гідроксиду з масовою часткою лецитину в лужному розчині 0,2 % протягом 6 годин при температурі 18-22 °С.
  • Документ
    66429 Спосіб іммобілізації трипсину
    (2012) Черно, Н. К.; Озоліна, С. О.; Капустян, А. І.
    1. Спосіб іммобілізації трипсину, що передбачає включення ферменту в полімерну матрицю гелеподібної структури, який відрізняється тим, що спочатку змішують водні розчини пектину і трипсину та витримують 10-15 хв., після чого додають розчин хітозану в 1 %-ній оцтовій кислоті, суміш витримують 10-15 хвилин і піддають ліофільному сушінню, при цьому розчин пектину, трипсину і хітозану беруть в масовому співвідношенні (1-2):(0,5-1):(1-2) відповідно. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що пектин і хітозан беруть в концентрації 0,25-1 %.
  • Документ
    66757 Спосіб іммобілізації ферменту в поліелектролітну мікрокапсулу
    (2012) Черно, Н. К.; Озоліна, С. О.; Капустян, А. І.
    Спосіб іммобілізації ферменту в поліелектролітну мікрокапсулу, що включає отримання СаСО3-частинок з інкапсульованим ферментом, формування мікрокапсул шляхом почергової адсорбції на вказані компоненти протилежно заряджених поліелектролітів і видалення СаСО3 із отриманих таким чином капсул, який відрізняється тим, що як інкапсульований білок використовують трипсин, який беруть в кількості 1-10 мг/мл, а як протилежно заряджені поліелектроліти - пектин і хітозан в кількості 2-5 мг/мл кожного.
  • Документ
    85872 Спосіб одержання поліфункціональної дієтичної добавки
    (2013) Черно, Н. К.; Гураль, Л. С.; Озоліна, С. О.; Нікітіна, О. В.
    Спосіб одержання поліфункціональної дієтичної добавки, що передбачає обробку некондиційних грибів, відокремлення осаду, обробку його водним розчином гідроксиду натрію, промивання осаду водою, сушіння і подрібнення, який відрізняється тим, що некондиційні печериці заливають водою і витримують при 75-80 °C протягом 30-60 хв і гідромодулі 1:(1-2), одержану суміш центрифугують, до осаду, що утворився, додають 3 %-ий водний розчин гідроксиду натрію, витримують 120-270 хв при 95-98 °C і гідромодулі 1:(1-2), суміш центрифугують, осад, що утворився, тричі промивають водою і центрифугують, а відокремлений осад почергово сушать етанолом та ефіром.
  • Документ
    92650 Спосіб одержання водорозчинних полісахаридів
    (2014) Черно, Н. К.; Озоліна, С. О.; Нікітіна, О. В.; Скліфос, Г. В.
    Спосіб одержання водорозчинних полісахаридів, що передбачає оброблення попередньо висушеної та подрібненої гливи звичайної розчином етанолу з послідуючим відокремленням осаду та обробленням його дистильованою водою, охолодженням одержаної таким чином суспензії, концентруванням супернатанту, осадженням водорозчинних полісахаридів розчином етанолу, відокремленням осаду та висушуванням, який відрізняється тим, що осад, який утворився після оброблення попередньо висушеної та подрібненої гливи звичайної 67-73 % розчином етанолу при температурі 60-70 °C, гідромодулі 10 протягом 30-40 хв., обробляють дистильованою водою при температурі 93-97 °C, гідромодулі 10 протягом 55-65 хв., суспензію охолоджують до кімнатної температури, обробляють відокремлений від супернатанту осад дистильованою водою при температурі 93-97 °C, гідромодулі 10 протягом 55-65 хв., суспензію охолоджують до кімнатної температури, відділяють суперфосфат, обидва супернатанти об'єднують, концентрують та підкислюють льодяною оцтовою кислотою до рН=5, від одержаної суміші відокремлюють супернатант, а осаджені водорозчинні полісахариди розчиняють у дистильованій воді, діалізують та ліофільно висушують.
  • Документ
    99210 Ферментний препарат з антибактеріальною дією
    (2012) Черно, Н. К.; Озоліна, С. О.; Тірон-Воробйова, Н. Б.
    Ферментний препарат, що містить лізоцим і панкреатин, який відрізняється тим, що вказані ферменти препарат містить при наступному співвідношенні, мас. %: лізоцим 30-70 панкреатин 70-30.
  • Документ
    99542 Спосіб іммобілізації трипсину
    (2012) Черно, Н. К.; Озоліна, С. О.; Капустян, А. І.
    1. Спосіб іммобілізації трипсину, що передбачає включення ферменту в полімерну матрицю гелеподібної структури, який відрізняється тим, що спочатку змішують водні розчини пектину і трипсину та витримують 10-15 хвилин, після чого додають розчин хітозану в 1 %-ній оцтовій кислоті, суміш витримують 10-15 хвилин і піддають ліофільному сушінню, при цьому розчин пектину, трипсину і хітозану беруть в масовому співвідношенні, рівному (0,5-2) : (0,25-1) : (0,5-2) відповідно. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що пектин і хітозан беруть в концентрації 0,25-1 %.
  • Документ
    Біотрансформація рослинної сировини як метод отримання фізіологічно-функціональних харчових інгредієнтів
    (2019) Черно, Н. К.; Капрельянц, Л. В.; Озоліна, С. О.; Пожіткова, Л. Г.
    В основу дослідження покладено гіпотезу, згідно з якою безпосереднє використання харчової рослинної сировини не дозволяє у повній мірі реалізовувати потенціал її окремих компонентів. Фракціонування, яке супроводжується екстракцією вуглеводної і поліфенольної складових, буде сприяти не тільки до підвищення їх фізіологічної активності, але і дозволить використовувати їх для отримання супрамолекулярних комплексів з іншими біологічно активними речовинами, котрі мають нові властивості. Метою роботи було отримання наступних функціонально-фізіологічних інгредієнтів: ксилоолігосахаридів (КОС), фенольних сполук, супрамолекулярних комплексів, які містять ферментну і вуглеводну складові. Вивчено вплив низки факторів на ферментоліз пшеничних і житніх висівок. Доведено доцільність знекрохмалення та депротеїнізації висівок, визначено параметри обробки сировини амілазами та протеазами. Обґрунтовано параметри другого етапу обробки сировини мультиферментним препаратом з низкою активностей (геміцелюлазною, целюлазною, ксиланазною, пектинестеразною і ферулоестеразною).
  • Документ
    Вплив геміцелюлозного комплексу зародків кукурудзи на властивості папаїну
    (2019) Черно, Н. К.; Озоліна, С. О.; Битка, Т. В.
    Метою роботи було дослідження впливу геміцелюлозного комплексу зародків кукурудзи на властивості папаїну – протеолітичного ферменту рослинного походження, який є перспективним для використання в складі дієтичних добавок.
  • Документ
  • Документ
  • Документ
    Органічна хімія
    (ОНАХТ, 2017) Черно, Н. К.; Денісюк, Н. О.; Озоліна, С. О.; Антіпіна, О. О.
    У навчальному посібнику наведено основні поняття з органічної хімії, основи класифікації та номенклатури органічних сполук, головні властивості основних класів органічних речовин, методи їх добування та значення і використання у харчовій промисловості. Для студентів технологічних спеціальностей 181 «Харчові технології» ВНЗ І, ІІ, ІІІ рівнів акредитації.
  • Документ
    Отримання залізовмісної дієтичної добавки на основі вуглеводів гливи звичайної
    (2016) Черно, Н. К.; Озоліна, С. О.; Нікітіна, О. В.
    Метою роботи було визначення умов отримання розчинних залізовмісних комплексів на основі β-глюкану гливи звичайної.
  • Документ
    Харчова хімія. Полісахариди
    (2014) Черно, Н. К.; Денісюк, Н. О.; Озоліна, С. О.; Севастьянова, О. В.; Гураль, Л. С.
    У навчальному посібнику розглянуто питання, які стосуються будови, функціонально-технологічних та фізико-хімічних властивостей полісахаридів та їх найширше застосування у харчовій промисловості. Для студентів напряму підготовки 6.051701 «Харчові технології та інженерія»