Том 10 № 3

У статті наведені дані щодо актуальності проведення наукових досліджень рибних ресурсів Кременчуцького водосховища. Проведений аналіз споживання та вилову рибної продукції в Україні. Встановлено, що підвищення рівня забезпечення населення України рибою  та рибною продукцією можливе за рахунок раціонального використання потенціалу всіх внутрішніх прісноводних водосховищ, зокрема Кременчуцького. Проаналізовано зростання рівня вилову судака, сома, товстолоба, окуня. Це вимагає розробки заходів з формування якості продукції з цієї риби. Протягом останніх років є стабільним рівень вилову коропу, ляща, судака та інших видів прісноводних риб. Це дає підставу підприємствам харчової промисловості, торгівлі та науковим колам акцентувати увагу на ці види риб саме з метою розширення асортименту рибної продукції. Наведено дані щодо екологічної ситуації водосховища в межах міста Черкаси та Черкаської області, як одного із чинників впливу на якість та безпечність рибних ресурсів. Встановлена відсутність явищ техногенного забруднення водосховища, що дозволяє без обмежень використовувати рибу з цього водоймища на харчові цілі.

Ключові слова: продовольча безпека, водосховище, рибні ресурси, динаміка вилову та споживання.

У статті представлена порівняльна оцінка хімічного складу шроту насіння льону та пшеничного борошна, вплив шроту на якість хліба у разі включення його до рецептури. Відзначено, що введення до рецептури хлібобулочних виробів шроту насіння льону дозволяє збагатити їх такими фізіологічно-функціональними інгредієнтами як білки з повноцінним амінокислотним складом, поліненасичені жирні кислоти, харчові волокна, з яких значна частина водорозчинні, вітаміни, мікро- та макроелементи, лігнани. Розглянуто інтенсивність бродіння тіста та формування його структурно-механічних властивостей в присутності різної кількості шроту насіння льону. Показано, що внаслідок особливостей хімічного складу і технологічних властивостей шроту насіння льону, включення його до рецептури хліба погіршує якість виробів. Доведено доцільність використання сухої пшеничної клейковини, солодового екстракту, ферментованого солоду та аскорбінової кислоти для забезпечення високої якості хліба зі шротом насіння льону.

В статті розглянуто можливість використання комплексу “гість-хазяїн”, утвореного між β-циклодекстрином та йодом в якості добавки для збагачення харчових продуктів. Цей комплекс володіє низкою переваг, таких як стабільність при високый температурі та вологості, контрольована втрата йоду, яка обумовлена низькою розчинністю комплексу у воді, простота у роботі та відносно низька вартість. β-Циклодекстрин був обраний в якості носія йоду, зважаючи на його широке застосування в харчових технологіях.

Можливість утворення дийодтирозину внаслідок взаємодії між L-тирозином та отриманим комплексом була підтверджена за допомогою методу ВЕРХ. Концентрація 3,5-дийодтирозину збільшується від 640 нг/мл до 1200 нг/мл при підвищенні концентрації тирозину від 2,2 до 11 mM при постійній (2 mM) концентрації комплексу “гість-хазяїн”.

М'ясні сосиски були обрані в якості об'єкта збагачення, зважаючи на їх розповсюдження в раціоні харчування та значну кількість фрагментів L-тирозину у білковій фракції. Розроблений комплекс не має жодного негативного впливу на органолептичні та якісні характеристики готових виробів. Показано, що утримання йоду у готових виробах перевищує 80 % при високому ступені розподілу всередині харчової матриці. Таким чином, комплекс “гість-хазяїн” між β-циклодекстрином та йодом є перспективною добавкою, яку можна використовувати в широкому спектрі харчових продуктів, збагачених йодом.