Розробка холодильної установки портового холодильника ємністю 740 тон, м. Одеса
Ескіз недоступний
Дата
2024
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
ВСП "ОТФК ОНТУ", Відділення Енергетичних систем
Анотація
Дивно, але першим охолодженим вантажем, який перевозили морем, був
лід. На початку XIX століття його перевозили з півночі на південь, присипавши
тирсою і прикривши дошками. Лід продавали споживачам, які використовували
його в перших холодильниках та льохах-льодовиках. З появою холодильних
установок, наприкінці 1870-х років, було створено судна, оснащені такими
установками, почався розвиток мережі залізничних та портових холодильників, а
також розподільчих холодильників у великих містах. Тільки США, за даними
1914 року, загальна місткість холодильників становила 2 мільйони тонн.
Після Першої світової війни кількість вантажоперевезень значно зросла, а
винахід фреону дозволив підвищити безпеку використання холодильних
установок. Проте дуже часто традиційна схема перевезення вантажів була просто
неприйнятною, оскільки:
навантаження та розвантаження товару в мішках, бочках, дерев'яних ящиках
з/на судно і назад на склад займало багато часу;
через багаторазові перевантаження вантаж часто псувався і розкрадався;
вантажно-розвантажувальні роботи вимагали величезних зусиль:
найчастіше судно проводило в порту більше часу, ніж у морі.
Починаючи з 1890 року, неодноразово робилися спроби застосовувати
контейнери, аналогічні сучасним. Найуспішнішим у цій справі став американець
Малкольм Маклін, який запропонував перевозити вантажні причепи разом із
вмістом, а пізніше почав використовувати для перевезення вантажів контейнери.
«Батьки» сучасних рефрижераторних контейнерів вперше з'явилися на
початку 1870-х років на шляху між Європою та Австралією. З Австралії
надходила величезна кількість фруктів, м'ясних та молочних продуктів, які були
потрібні на ринку Європи. Застосування контейнерів-холодильників дало змогу
значно скоротити час навантаження судна, а також доставляти вантаж
невеликими партіями без проміжних перевантажень кінцевому споживачеві.