Том 54 № 5

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 5 з 12
  • Документ
    Порівняння ефективності охолодження повітря на вході газотурбінного двигуна в умовах помірного і субтропічного клімату
    (2019) А. М. Радченко, Я. Зонмін, С. А. Кантор, Б. С. Портной
    Проаналізовано охолодження повітря на вході газотурбінного двигуна при змінних упродовж року кліматичних умовах експлуатації. Запропоновано для охолодження повітря застосування тепловикористовуючих холодильних машин, що використовують для отримання холоду теплоту відпрацьованих газів газотурбінного двигуна. Досліджено ефективність охолодження повітря на вході газотурбінного двигуна в абсорбційній бромистолітієвій холодильній машині до температури 15ºС та у двоступінчастій абсорбційно-ежекторній холодильній машині до 10ºС. Хладонова ежекторна холодильна машина вибрана як конструктивно найбільш проста і надійна в експлуатації. При цьому абсорбційна бромистолітієва холодильна машина використовується в якості першого високотемпературного ступеня попереднього охолодження зовнішнього повітря від його поточних температур  до 15ºС, а хладонова ежекторна машина – як другий низькотемпературний ступінь його доохолодження до 10ºС. Ефективність охолодження повітря проаналізована для експлуатації в умовах характерного для України помірного клімату і субтропічного клімату (на прикладі КНР). Як показник використано зменшення витрати палива. Показано, що охолодження повітря на вході газотурбінного двигуна для субтропічного клімату забезпечує у 1,6…1,8 рази більшу економію палива порівняно з умовами помірного клімату. Однак більш глибоке охолодження повітря на вході газотурбінного двигуна до температури 10ºС в абсорбційно-ежекторній холодильній машині порівняно з температурою охолодження повітря 15ºС в абсорбційній бромистолітієвій холодильній машині забезпечує більше скорочення витрати палива для умов помірного клімату ніж для субтропічного клімату. Показано, що якщо для умов помірного клімату його контактне охолодження і забезпечує економію палива близьку до її величини при охолодженні до температури 15ºС в абсорбційній бромистолітієвій холодильній машині, то для субтропічного вологого клімату воно практично не дає ефекту.
  • Документ
    Обговорення можливості створення систем тригенерації в умовах клімату країн Близького Сходу
    (2019) А. Є. Денисова, Альхемірі Саад Альдін, Л. І. Морозюк
    Один з перспективних шляхів економії первинної енергії паливно-енергетичних ресурсів з  одночасним  отриманням електроенергії, тепла та холоду ґрунтується на концепції тригенерації. Наведено  спосіб створення системи тригенерації через концептуальну модель оцінки технічної системи за комплексом факторів (економічного,енергетичного, екологічного та соціального) стану країни або місцевості. Встановлено вплив на проектні рішення кожного з факторів, зокрема,кліматичних умов. Наведено спосіб отримання вихідних даних для створення системи тригенерації малої енергетики для країн Близького Сходу на прикладі Сирії та Іраку.
  • Документ
    Застосування контактного охолодження повітря аеротермопресором в циклі газотурбінної установки
    (2019) Д. В. Коновалов, Г. О. Кобалава
    Проведено аналіз існуючих газотурбінних установок (ГТУ) із застосуванням проміжного охолодження циклового повітря різних фірм-виробників, визначені основні технічні характеристики та головні параметри роботи цих ГТУ. Розглянуто основні шляхи реалізації проміжного охолодження циклового повітря ГТУ, а саме охолодження в поверхневому теплообміннику та контактне охолодження при упорскуванні диспергованої води. Перспективним способом зволоження робочого середовища ГТУ може бути застосування аеротермопре-сорного апарату, в основу роботи якого покладено процес термогазодинамічної компресії (термопресії). Особливістю цього процесу є підвищення тиску в результаті миттєвого випаровування рідини, що упорскується в повітряний потік, який прискорений до швидкості близько звуковій. При цьому на випаровування води відводиться теплота від газу, в результаті чого знижується його температура. В роботі проведено порівняльний аналіз існуючих та аеротермопресорних технологій для проміжного охолодження повітря ГТУ. Виявлено, що аеротермопресор дозволяє підвищити тиск циклового повітря між ступенями компресора на 2…9 %, що призводить до зменшення роботи на стиснення в ступенях компресора, а упорскування води, відповідно, до збільшення кількості робочого тіла в циклі на 2…5 %, і, як наслідок, збільшується питома потужність на 3…10 % та ККД ГТУ на 2…4 %.
  • Документ
    Експериментальне дослідження густини, теплоємності, теплопровідності і в'язкості високотемпературного теплоносія C14-30
    (2019) М.М. Лук'янов, О.Я. Хлієва, О.Ю. Мельник, І.В. Мотовий, В.П. Желєзний
    У статті наведені результати експериментальних досліджень кінематичної в'язкості, густини, теплоємності і теплопровідності теплоносія C14-30 в інтервалі температур 20 - 300 ˚С. Також в роботі детально розглянуті методики проведення досліджень теплофізичних властивостей теплоносія С14-30 і схеми застосованих експериментальних установок. Для виключення термоокислювальної реакцій в теплоносії С14 -30 усі вимірювання теплофізичних властивостей були проведені в середовищі інертного газу. Достовірність отриманих даних підтверджується як виконаним аналізом невизначеності отриманих експериментальних даних, так і проведенням тарувальних експериментів для речовин з добре вивченими теплофізичними властивостями. Показано, що невизначеність експериментальних даних з густини не перевищує 0.00065 г/см3, теплоємності 0,01 кДж/(кг∙К), теплопровідності 0.004 Вт/м∙К і в'язкості 0.04 мм2/с. Отримана інформація з теплофізичних властивостей теплоносія C14-30 буде використана при моделюванні локальних і середніх коефіцієнтів тепловіддачі при вимушеній конвекції теплоносія C14-30 в трубі.
  • Документ
    Підхід до визначення складових теплового навантаження систем кондиціонування припливного повітря
    (2019) Е. І. Трушляков, М. І. Радченко, А. А. Зубарєв, В. С. Ткаченко
    Запропоновано підхід до визначення складових теплового навантаження системи кондиціонування припливного повітря (СКПП) з урахуванням поточних кліматичних умов експлуатації, який базується на гіпотезі розкладання поточних змінних теплових навантажень на відносно стабільну складову як базову для вибору встановленої (проектної) холодопродуктивності холодильної машини, що працює на номінальних або близьких йому режимах, і нестабільне теплове навантаження, що припадає на попереднє охолодження зовнішнього повітря при змінних поточних зовнішніх температурах. Для обґрунтування підходу до вибору складових теплового навантаження СКПП виконаний аналіз поточних значень питомих теплових навантажень на холодильну машину СКПП при охолодженні зовнішнього повітря від його змінної поточної температури до температур 10, 15 і 20 ºС. Показано, що виходячи з різного темпу приросту річного виробітку холоду, обумовленого зміною теплового навантаження у відповідності з поточними кліматичними умовами протягом року, необхідно вибирати таке проектне теплове навантаження на холодильну машину СКПП охолодження повітря (її встановлену потужність охолодження), яке забезпечує досягнення максимального або близького йому річного виробітку холоду при відносно високих темпах його збільшення. При цьому значення теплового навантаження, що припадає на попереднє охолодження зовнішнього повітря, розраховують за залишковим принципом як різницю раціонального загального теплового навантаження і її базової відносно стабільної складової. Запропонований метод доцільно використовувати при розрахунку проектної базової холодопродуктивності холодильної машини СКПП, що працює на номінальному або близьких йому режимах, і бустерной складової теплового навантаження на попереднє охолодження зовнішнього повітря при змінних поточних зовнішніх температурах з використанням енергозберігаючих методів: акумуляції надлишкового (невикористаного) холоду при знижених поточних теплових навантаженнях на СКПП і його витрачання на попереднє охолодження зовнішнього повітря, річкупераціі охолоджуючого потенціалу повітря, яке відводиться для попереднього охолодження зовнішнього повітря.