Перегляд за Автор "Швець, Н. О."

Зараз показуємо 1 - 6 з 6
  • Документ
    Біотехнологічне отримання фенольних антиоксидантів з зернової сировини
    (2021) Велічко, Т. О.; Швець, Н. О.; Капрельянц, Л. В.
  • Документ
    Біотехнологічні підходи отримання дієтичних добавок з продуктів вторинної переробки зерна
    (2023) Капрельянц, Л. В.; Швець, Н. О.; Труфкаті, Л. В.
    Розглянуто біологічні підходи отримання дієтичних добавок з продуктів вторинної переробки зерна.
  • Документ
    Дослідження умов ферментативного гідролізу біополімерів висівок
    (2020) Пожіткова, Л. Г.; Капрельянц, Л. В.; Велічко, Т. О.; Швець, Н. О.
    Багатим джерелом фізіологічно функціональних інгредієнтів в Україні є вторинні продукти переробки зерна, біотрансформація яких дає можливість отримати біологічно активні речовини різної хімічної природи з широким спектром фізіологічної дії.
  • Документ
    Молекулярний дізайн фосфоліпідних нанокапсул контрольованої доставки ферментів
    (2017) Вінкерт, Д. Я.; Капрельянц, Л. В.; Килименчук, О. О.; Велічко, Т. О.; Швець, Н. О.
    Метою роботи було створення ліпосомальних нанокапсул на основі рослинних фосфоліпідів для інкапсолювання ферментів – протеаз.
  • Документ
    Особливості викладання циклу біологічних дисциплін для біотехнологів
    (2019) Капрельянц, Л. В.; Пилипенко, Л. М.; Велічко, Т. О.; Килименчук, О.О.; Швець, Н. О.; Пожіткова, Л. Г.
    Навчальним планом підготовки студентів з галузі знань 16 «Хімічна біоінженерія» спеціальності 162 «Біотехнології та біоінженерія» ступені «Бакалавр» передбачено викладання циклу біологічних дисциплін, а саме: «Біологія клітини та молекулярна біологія», «Біохімія», «Біологічна безпека харчових продуктів», «Загальна біотехнологія», «Мікробіологія і вірусологія», «Генетика», «Інженерна ензимологія».
  • Документ
    Удосконалення технології комплексної переробки насіння льону з використанням ферментів
    (ОНАХТ, 2010) Швець, Н. О.
    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 03.00.20 – біотехнологія. Дисертація спрямована на вдосконалення технології комплексної переробки насіння льону з використанням ферментів, що дозволяє одержати функціональні продукти й інгредієнти (льняну олію, водорозчинні полісахариди насіння льону, білковий концентрат, харчові волокна) і підвищити їхній вихід зі збереженням їх фізико-хімічних і поживних властивостей, а також біологічної повноцінності. Досліджена біохімічного складу насіння льону «Дебют» і «Південна ніч» як об’єктів для одержання функціональних продуктів і інгредієнтів. Обґрунтована й удосконалена технологія одержання льняної олії з використанням як індивідуальних ферментних препаратів, так і їхніх композицій, що дозволяє скоротити час процесу виділення олії та збільшити її вихід. Встановлено закономірності залежності виходу льняної олії від масової частки внесених ферментів, гідромодуля, температури й тривалості процесу. Досліджена стабілізація льняної олії рослинними антиоксидантами водно-етанольними екстрактами із трави звіробою, петрушки й плодів солодкого болгарського перцю. Встановлено, що вони є інгібіторами реакцій окиснювання олії. Використання антиоксидантів продовжує термін ії зберігання. За 60 діб зберігання у дослідних зразках зміст перекісних сполук в 1,8 - 3,6 разу нижче граничного. Запропоновано виділення водорозчинних полісахаридів насіння льону. Встановлено, що вони складаються з нейтральної й кислої фракцій, мають властивості гідроколоїдів, є біологічною добавкою як загусники, наповнювачі, стабілізатори емульсії і піни, а також як сорбенти. З льняної макухи розроблено технологію одержання білкового концентрату. Розроблена й удосконалена біотехнологія комплексної переробки насіння льону з використанням ферментів при оптимальних умовах: гідромодуль 1:2; температура (45±1) ºС; тривалість процесу 90 хв. За таких умов вихід олії склав 93,7 % від вихідного його вмісту в сировині. Результати роботи перевірені в промислових умовах. Визначено економічний ефект від впровадження запропонованої технології.