Том 18 № 1

В матеріалах статті розглянуті проблеми захворювання домашніх тварин (собак) на дисплазію тазостегнового
суглоба та шляхи їх вирішення за рахунок застосування в раціоні білково-вітамінно-мінеральної добавки (БВМД) «Мобі-
кан». Наведені рецептури БВМД для собак різних вікових груп та ступеня захворення. Представлені результати біологічної
та зоотехнічної оцінки застосування БВМД «Мобікан» в раціонах собак крупних порід.
Результати біологічної оцінки використання БВМД для собак “Мобікан” в раціонах білих щурів лінії Вістар свід-
чать, що нормалізується гідротація та еластичність суглобних хрящів, спостерігаються відмінні показники росту, візуа-
льно ідеальний розвиток кінцівок та хребту, міцність суглобів і м’язів, висока рухливість та активність у порівнянні з ко-
нтролем. Застосування добавки підвищує живу масу щурів на 62,3%. В печінці достовірно знижується рівень маркерів
запалення: малонового диальдегіду в 2,1 рази, еластази 1,2 рази (13,8%). У сироватці крові щурів, які отримували БВМД,
достовірно знижується активність АЛТ - маркера цитолізу гепатоцитів в 1,24 рази (19,6 %). Аналіз біохімічних показни-
ків крові та загальний аналіз крові щурів показали високий рівень обміну речовин та вагомий гепатопротекторний вплив
розробленої БВМД для собак.
Зоотехнічна оцінка проведена в кінологічних клубах м.Одеси та м.Київ на породах собак Кане корсо, Голден ретри-
вер, американська акита, середньоазіатська вівчарка, ротвейлер, бульмастіф та американський бульдог, результати якої
показали, що використання БВМД в раціонах собак усіх дослідних груп виявило її ефективність за показниками фізіологіч-
ного стану, шкіряного і ворсистого покривів, відмінні показники росту, візуально ідеальний розвиток кінцівок та хребту,
міцність суглобів і м’язів. Візуальна оцінка стану суглобів і м’язів у дослідних груп значно покращилась у порівнянні з конт-
рольними групами. Показник загального стану артриту (ЗСА), визначаємий за рухливістю та активністю собаки збільши-
вся у всіх дослідних групах у порівнянні з контролем на 30-49 %.
При мануальному обстеженні дорослих собак з проблемами опорно-рухливого апарату ЗСА склав 43 %, больові від-
чуття у суглобах 68 %, набряк суглобів 24,2 % (при р0,05).
Використання БВМД в раціонах собак похилого віку, що мали проблеми опорно-рухливого апарату, за результатами
зоотехнічної перевірки при мануальному обстеженні виявлено зменшення ЗСА на 32 %, відчутне зменшення болю суглобів
на 35 %, покращення якості руху (мобільності) на 15 %, набряків суглобів на 28,8 %, крепітації при руху на 30 %, а також
покращення самопочуття, стану шкіри та шерсті, збільшення активності.
Встановлено, що БВМД сприятливо впливає на суглоби, зменшуючи запальні процеси та призупиняє подальшу деге-
нерацію суглобів та має гепатопротекторну дію.
БВМД «Мобікан» доцільно включати в раціон старіючих собак, хворих собак, а також при профілактиці виникнення
порушень з боку опорно-рухливого апарату з розрахунку 5 г на 10 кг живої ваги собаки, при важких формах захворювань
рухового апарату дозування слід збільшити у двічі.

В умовах постійних економічних спадів, нестабільного розвитку економічних процесів та загальнополітичної не-
стабільності актуальним завданням для країни є забезпечення населення необхідними продуктами харчування та продово-
льством у цілому. Важливе значення у даному процесі належить забезпеченню країни одним з важливих продуктів харчу-
вання – цукром.
При виробництві цукру виникає цілий ряд побічних продуктів, які дуже швидко псуються і вимагають негайної
утилізації. Побічні продукти при виробництві цукру є перспективною сировиною для годівлі тварин. Їх можна використо-
вувати як у свіжому вигляді, так і після сушки, в гранульованому вигляді тощо. Проте, дані способи їх переробки не знайш-
ли широкого застосування у комбікормовій галузі, оскільки супроводжуються втратами поживних речовин та високою
вартістю.
Тому найбільш актуальним питанням цукрової промисловості на сьогоднішній день є визначення шляхів повного і
раціонального використання побічних продуктів, які утворюються в процесі виробництва цукру, розробка мало- і безвідхо-
дних технологій, а також заходів по виключенню шкідливого впливу на навколишнє середовище.
У статті розглядаються перспективні напрямки раціонального використання побічної продукції, що утворюєть-
ся при виробництві цукру, а саме – бурякового жому. Наведена класифікація вторинних матеріальних ресурсів цукрового
виробництва, дослідження хімічного складу та можливі способи переробки бурякового жому. Однак наведені способи не
дозволяють повною мірою вирішити проблему переробки бурякового жому. Незважаючи на ряд переваг, проблема утиліза-
ції бурякового жому залишається актуальною для нашої країни.
Можливим способом використання бурякового жому є його переробка у кормові добавки, що дасть змогу не тіль-
ки розширити асортимент сировини для виробництва комбікормової продукції та зменшити витрати на виробництво
готової продукції, а й вирішити проблему утилізації побічних продуктів цукрового виробництва та зменшити їх негатив-
ний вплив на навколишнє середовище.

В статті проведено дослідження зміни кислотного, перекисного та йодного чисел дрібнонасіннєвих олійних куль-
тур у діапазоні температури зберігання 5…25 °С та тривалості зберігання до 12 місяців. Встановлено, що з факторів, що
впливають на величину поглинання води насінням, визначаючими є анатомічна будова і хімічний склад зерна. При однако-
вих температурі і відносній вологості повітря основні і покривні тканини насіння поглинають з повітря різну кількість
вологи.
Показано, що чим вище олійність насіння, тим нижче їх рівноважна вологість, тому у високоолійному насінні
вміст вологи в гідрофільній частині вищий. Для олійного насіння вологість гідрофільної частини значно вище за сумарну
вологість. Хімічний склад гідрофільної частини насіння різних культур різний, тому їх вологопоглинаюча здатність не од-
накова. Проте в цілому для всіх культур загальна зворотна залежність між вмістом олії в насінні і рівноважною вологіс-
тю зберігається.
Величина рівноважної вологості насіння залежить від розмірів насіння: рівноважна вологість у дрібного насіння
менше, ніж у крупних, унаслідок відносного збільшеної поверхні насіння.
Отримані дані можна використовувати при виборі умов при закладанні дрібнонасіннєвих олійних культур на дов-
готривале зберігання.
Для зберігання насіння олійних культур має значення не тільки вміст сирого жиру, а також жирокислотний склад олії,
перш за все вміст ненасичених жирних кислот. Псування макової олії при несприятливих умовах зберігання починається під впливом
ферменту ліпази, яка розщеплює жир на гліцерин і вільні жирні кислоти. Вільні жирні кислоти можуть вступати в реакцію з киснем
і далі розщеплюватися, при цьому утворюються проміжні продукти – гідроперекиси, які можуть руйнуватися далі до альдегідів,
кетонів та простих жирних кислот. Саме вторинні продукти окислення зумовлюють зниження харчової цінності олії і її псування.
Окислювальні процеси протікають в основному в ненасичених жирних кислотах, а жирокислотний склад насіння муку на 90 % скла-
дається з ненасичених жирних кислот.
При зберіганні дрібнонасіннєвих культур протягом 12 місяців показники їх якості не перевищували нормованих
значень.