Том 55 № 3

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 5 з 6
  • Документ
    Модернізація системи охолодження магнетронів малої потужності
    (2020) І. Л. Бошкова, А. С. Тітлов, Н. В. Волгушева, Н. О. Колесніченко, Т. А. Сагала
    Розглядається питання забезпечення теплового режиму анодного блоку магнетрона шляхом заміни системи повітряного охолодження на систему рідинного охолодження. Стверджується, що система рідинного охолодження найбільш підходяща для магнетронів, які в даний час передбачають систему повітряного охолодження, однак не розраховані на тривалу роботу в складі промислових мікрохвильових установок. Організація системи рідинного охолодження дозволить магнетрон працювати тривалий час без перегріву і в сприятливих умовах, при яких виключено забивання частинками і пилом поверхні теплообміну і виникнення перегріву поверхні анодного блоку. Основним елементом розроблюваної системи рідинного охолодження є сорочка охолодження, що представляє собою кільцевий канал з теплопровідного матеріалу. Сорочка охолодження кріпиться безпосередньо на анодний блок, при цьому ступінь стиснення поверхонь і товщина повітряного зазору повинні забезпечити мінімальне сумарне термічний опір. Для визначення коефіцієнтів тепловіддачі отримана емпірична залежність, яка відображає той факт, що при охолодженні анодного блоку раціональними є в'язкі і в'язкісно-гравітаційні режими руху. Визначено основні теплові характеристики процесу охолодження, що включають коефіцієнт теплопередачі, зміну температури теплоносія, максимально допустиму температуру на вході. Розрахунки проведені для двох видів теплоносіїв: вода і 54 % водний розчин етиленгліколю. Застосування даного схемного рішення і вибір раціональних розрахункових режимних дозволяє вирішити проблему підвищення ефективності виробництва і надійності роботи мікрохвильової техніки.
  • Документ
    Analysis of similarity criteria for experimental models and equipment of nuclear plant safety systems
    (2020) A. E. Denysova, V. I. Skalozubov, V. M. Spinov, D. V. Spinov, D. S. Pirkovskiy, T. V. Gablaya
    A criterial method is proposed for analyzing the adequacy of real pipeline systems with pumps of nuclear power plants and experimental installations. The method is based on an analysis of the identity of the determining criteria for the similarity of hydrodynamic processes in real and experimental conditions. The criteria for similarity of real and experimental conditions and conditions of water hammer for pipeline systems with pumps of nuclear power plants in transient and operating modes are determined. Water hammers in transient regimes are a consequence of aperiodic hydrodynamic instability of the flow; and in operating conditions - a consequence of oscillatory hydrodynamic instability. The determining factor of hydrodynamic oscillatory instability is the inertia of the pressure-supply characteristic of pumps. On the basis of the proposed method, an example of the practical application of the similarity criteria obtained for real active safety systems and an experimental plant A.V. Korolev is presented. It is shown that the necessary conditions for identicality of similarity criteria are not met and extrapolation of the results of known experiments to real conditions of active safety systems of nuclear installations with WWER reactors is not justified.
  • Документ
    Дослідження системи попереднього охолодження бінарним льодом на рибодобувних судах
    (2020) М. В. Сливинська, О. В. Зімін
    Розробка безперервного холодильного ланцюга завжди була важливим завданням  у галузі переробки морепродуктів. Зберігання продукту при заданому температурному рівні на протязі його життєвого циклу забезпечує кінцеву якість. У рибопромисловій справі холодильний ланцюг починається з моменту появи риби на борту судна. Для забезпечення максимальної якості та мінімізації втрат продукт необхідно швидко охолодити до температури близької до кріоскопічної. Далі треба підтримувати цей температурний режим, бажано уникаючи коливань, до наступного етапу переробки продукту. Для вирішення цієї проблеми пропонується система попереднього охолодження продукту. Система включає в себе ванни-акумулятори та генератор бінарного льоду скребкового типу. Продукт швидко охолоджують в резервуарах до низької температури та зберігають при необхідному температурному рівні до потрапляння у швидкоморозильні апарати. Морепродукти надходять на заморожування вже охолодженими, що призводить також до зменшення питомих витрат енергії на обробку риби та зменшення втрат маси продукту від усушки. Розроблено технологічну схему руху морепродуктів від моменту підйому на борт, до моменту завантаження в трюм для зберігання. Розраховано теплові баланси  для резервуарів з продуктом, з урахуванням усіх видів витрат. Визначено кількість бінарної суміші, необхідної для підтримки технологічного режиму. Розраховано та підібрано скребковий генератор бінарного льоду, який задовольняє необхідному навантаженню. Для того, щоб визначити економічну доцільність використання системи попереднього охолодження бінарним льодом, було проведено техніко-економічний порівняльний аналіз. Навіть не враховуючи значно вищу якість кінцевого продукту, орієнтований термін окупності додаткових вкладень складає близько двох років, за рахунок зниження енергозатрат при заморожуванні.
  • Документ
    Аналіз розподілу параметрів і ефективності енергетичних процесів в гідравлічних і аеродинамічних системах
    (2020) В. А. Арсірій, А. Г. Бутенко, О. В. Кравченко
    Анализ методов построения энергетических характеристик насосов и вентиляторов показал особенности представления процессов в аэродинамических системах и способа регулирования подачи вентиляторов или дымососов в зоне разряжения. Показано, что противоречия структурно-параметрических моделей аэродинамических систем являются причиной проблем эксплуатации энергетических объектов. Главной проблемой тепловой энергетики являются «ограничения мощности котлов» из-за недостаточной производительности аэродинамических систем. Выполнено сравнение двух вариантов повышения мощности котлов за счет увеличения производительности аэродинамических систем. 1 вариант – замена вентилятора или его электродвигателя на более мощные обеспечивает увеличение подачи воздуха в котел на 48%, при этом удельные затраты энергии на привод увеличиваются до 2,7. Изменения эффективности при замене вентилятора определяются только по показателю КПД вентилятора, который сохраняет высокие значения. Для увеличения подачи воздуха в котел предложен новый метод за счет совершенствования проточных частей и аэродинамических процессов во вспомогательных элементах системы без замены вентилятора. Корректировка проточных частей вспомогательного оборудования аэродинамической системы котла позволила увеличить подачу вентилятора более чем на 35%. Удельные затраты энергии снижены до величины 1,05. Однако, показатель КПД вентилятора существенно уменьшился. Таким образом, КПД вентилятора не корректно отражает эффективность аэродинамической системы. Для правильной оценки эффективности аэродинамических систем предложено рассчитывать два показателя эффективности. Первый показатель известен – КПД вентилятора показывает эффективность преобразования электрической энергии в аэродинамическую. Второй показатель предлагается разработать для оценки эффективности динамических процессов одного вида энергии как отношение динамической составляющей или действия Д к исходному потенциалу Р. Для расчета такого показателя необходимо разработать унифицированные показатели потенциала Р и действия Д, которые должны быть равнозначны как при расчете мощности, так и при определении эффективности аэродинамических процессов как в отдельном элементе системы или оборудования, так и в аэродинамической системе в целом.
  • Документ
    Експлуатація адсорбційних холодильних установок на основі композитів «силікагель – натрій сульфат» для зберігання сільськогосподарської продукції
    (2020) О. А. Бєляновська, Г. М. Пустовой, К. М. Сухий, М. В. Губинський, М. П. Сухий, О. В. Дорошенко, Я. О. Сергієнко
    Ключевими проблемами впровадження адсорбційних холодильних геліоустановок наряду зі властивостями використовуваних адсорбентів є сезонна та добова нерівномірність сонячного випромінювання, а також утилізація теплоти адсорбції.  Мета представленої роботи – визначення експлуатаційних характеристик адсорбційних холодильних геліоустановок на основі композитних адсорбентів «силікагель – натрій сульфат». Основними конструктивними елементами адсорбційної холодильної установки є адсорбер, на лицевій стороні якого встановлено прозору ізоляцію, виконану зі стільникового полікарбонатного пластику САН (товщиною 8 мм) з інтегральним коефіцієнтом пропускання на рівні 0,88, а в нижній частині розміщено композитний адсорбент «силікагель – натрій сульфат», конденсатор, випарник, який встановлено біля холодильної камери. В шарі адсорбенту встановлено гідравлічний контур, по якому циркулює вода. Нагріта вода може бути використана для підігріву адсорбента в ранковий період доби.  Експлуатація адсорбційної геліоустановки відбувається в два етапи. На першому етапі відбувається відведення теплоти від холодильної камери за рахунок випаровування води в випарнику. Пари води дифундують до адсорбера, де поглинаються композитним адсорбентом. Другий етап відповідає регенерації адсорбенту (десорбція). яка здійснюється шляхом його нагрівання за рахунок сонячної енергії до температури регенерації. Досліджено експлуатаційні характеристики сонячного адсорбційного холодильника на основі композитів «силікагель – натрій сульфат». Розроблена методика визначення експлуатаційних характеристик, яка передбачає, розрахунок кількості теплоти, яку слід відводити від холодильної камери, визначення маси води в випарнику, витрат теплоти на регенерацію адсорбента, а також площі сонячного колектора та сонячного експлуатаційного холодильного коефіцієнта. Запропоновано технологічну схему для утилізації теплоти адсорбції. Показана можливість підігріву води за рахунок теплоти адсорбції від 50 до 90°С, при цьому маса води дорівнює від 277 до 681 кг. Показано, що отриманий теплоносій можливо використовувати для підігріву адсорбента «силікагель – натрій сульфат»  в ранковий період часу.