Том 12 № 1

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 5 з 10
  • Документ
    Веб технології в smart бібліотеці
    (2020) І. І. Зінченко, О. О. Шершун, А. Г. Іванова
    Розглянута проблема неправильного та застарілого трактування діяльності бібліотеки, а також її позиціонування у сучасному світі. Складена інформаційна модель майбутнього програмного забезпечення, тобто ціль та засоби, якими система може оперувати для досягання цієї цілі та, що саме вимагають ці засоби, щоб їх можна було використовувати. За результатами дослідження, для систематизації сучасного уявлення про бібліотеку, було вирішено впроваджувати стандарт Library 3.0, який, в свою чергу, відповідає за модернізацію форми надання послуг бібліотекою за використанням таких технологій, як семантична мережа, хмарові сервіси, мобільні пристрої, у діяльність науково-технічної бібліотеки. Library 3.0 – це стандарт, який відповідає за електронну систематизацію сервісів, що забезпечують життєву діяльність академічної бібліотеки на основі комунікації між підрозділами та користувачем. На даний момент, це є найбільш захоплюючим досягненням у області наукових досліджень та розвитку бібліотек закладів вищої освіти, оскільки представлений стандарт підкреслює контекст, а не тільки засіб надання інформаційних послуг. Було проведено ретельний аналіз на підставі діючих методологій та підходів для створення концептуальної моделі проекту, основних принципів та засад розробки програмного продукту, допоміжних параметрів та засобів для досягнення бажаного результату, аналітичних дані. Був розроблений веб-ресурс для представлення Науково-технічної бібліотеки ОНАХТ за принципами Library 3.0 з урахуванням новітніх можливостей Web 2.0.
  • Документ
    Розробка електроного дайджесту наукових доробків
    (2020) А. Ю. Волкова, О. В. Харахаш, О. Ю. Сакалюк, О. О. Козуб
    Метою проекту було створення програмного забезпечення, а саме веб-платформи, який надає можливість впорядкувати, нормалізувати та спростити пошук наукового доробку, що міститься серед періодичних наукових видань. Для досягнення поставленої мети, в розробці програмного продукту, було сформовано наступні задачі: проаналізувати основні проблеми предметної області; проаналізувати існуючі аналогів; обрати засоби реалізації програмного продукту; розробити програмний продукт. Об’єктом дослідження виступив онлайн-сервіс, що впорядковує та спрощує пошук серед наукових публікацій. На даний момент, існує декілька аналогів, але головною відмінністю поміж ними є те, що дані програмні продукти не містять перелік наукових видань Одеської національної академії харчових технологій. Для розробки серверної частини електронного дайджесту був обраний фреймоврк Spring та мова програмування Kotlin. Була розроблена реляційна база даних у вільній об’єктно-реляційній СУБД PostgreSQL. Середовищами розробки були обрані IntelliJ IDEA та DataGrip. Для розробки клієнтської частини електронного дайджесту було використано середовище розробки PHPStorm з інтелектуальним редактором, який підтримує передові технології розробки та включає в себе підтримку баз даних, також володіє повним набором інструментів для розробки Інтернет ресурсу. Інтерфейс дайджесту було побудовано за допомогою HTML5/CSS3, для побудови інтерактивного та функціонального додатку було використано мову JavaScript, а також фреймворк Bootstrap для поліпшення розробки.
  • Документ
    Passive identification of multivariable stabilization system elements’ dynamics
    (2020) S. I. Osadchy, V. A. Zozulia
    Increasing domestic automatic control systems competitiveness requires the design work intensification based on the implementation of modern information technologies. Such implementation necessary condition is based on the control object dynamic model's improvement and real operating perturbations characteristics estimates' development with the help of the latest identification methods design and usage. Objective - to create an algorithm for structural identifying the controller transfer functions matrix, the control object's system of ordinary differential equations and the perturbations spectral densities matrix. The algorithm initial data  include stabilization system control signals and it's output signals obtained in standard operating conditions.  Method - minimization of an identification errors weighted dispersions sum by the Wiener – Kolmogorov’s method.  Equations that allow one to calculate matrices of the controller's transfer functions and of the perturbation’s spectral densities, as well as to find a control object's ordinary differential equations system that minimize the identification error’s variance have been found. Processing results of the stabilization system’s work simulation based on these equations proves their correctness and illustrates the methodology of applying the new identification algorithm.  Application of the new identification algorithm is limited by the following conditions fulfillment: signals in the stabilization circuit belong to a set of centered stationary random processes; measurement noises operate at the controller input and are independent from perturbations, the sensors transfer matrix is known.
  • Документ
    Cистема автоматичного регулювання інваріантна до контрольованих збурень з прогнозуванням сигналу корекції по кубічному сплайну
    (2020) М.Т. Степанов, В.А. Хобин
    У статті розглядається система автоматичного регулювання, що реалізує комбінований принцип управління інваріантна щодо контрольованих збурень. У математичних моделях коригувальних зв'язків систем автоматичного регулювання інваріантних до контрольованих обурені-вам часто присутні фізично не реалізовуються ланки чистого випередження. В інженерній практиці для прогнозування сигналу корекції на час вперед такі ланки наближено замінюють форсує ланка. В якості альтернативи такому підходу пропонується вести прогнозування сигналу корекції на основі кубічного сплайна. Проведений аналіз показує, що окремі ділянки траєкторії руху-ня сигналу корекції можуть бути представлені безперервними, багаторазово диференційовними функція-ми (наприклад, кубічним сплайном). Для моделі кубічного сплайнів знайдені співвідношення, що дозволяють оцінювати їх параметри і вести розрахунок прогнозного значення змінної в реальному часі. Проведено структурний та оптимальний параметричний синтез альтернативних варіантів систем автоматичного регулювання інваріантних до контрольованих збурень. Порівняльний аналіз оптимальних систем, проведений в тимчасовій і частотних областях показав значну перевагу системи регулювання з прогнозуванням сигналу корекції по кубічному сплайну. У порівнянні з системою, де для прогнозування-вання використовується форсує ланка, система регулювання з прогнозуванням по кубічному сплайну забезпечує зниження інтегрального і прямих показників якості в кілька разів. Аналіз амплітуди-частоності характеристик систем автоматичного регулювання показав, що система автоматичного регулювання з прогнозуванням сигналу корекції по кубічному сплайну може ефективно гасити обурення в широкому діапазоні частот.
  • Документ
    Алгоритмізація шифрування цифрого підпису
    (2020) В. М. Плотніков, Ю. В. Борцова
    У криптосистемах на основі асиметричних ключів для шифрування й дешифрування використовується пара ключів - секретний і відкритий, унікальні для кожного користувача, та цифровий сертифікат. Цифровий сертифікат являє собою розширення відкритого ключа, та містить не тільки сам ключ, але й додаткову інформацію, що описує: приналежність ключа, час використання, доступні криптосистеми, назву центру засвідчення, та інше. Для реалізації такої взаємодії використовуються спеціальні структури -  центри сертифікації. Їхня основна функція - поширення публічних і секретних ключів користувачів, а також верифікація сертифікатів. Центри сертифікації можуть поєднуватися: центр вищого рівня (кореневий) може видати сертифікат і права на видачу ключів  центру, розташованому рівнем нижче. Той, у свою чергу, може видати права ще іншому центру нижчого рівня й так далі. Сертифікат,  виданий одним із центрів, може бути верифікований кожним у ланцюжку. У такий спосіб існує можливість установити центр поширення секретних ключів у безпосередній близькості від користувача, що вирішує проблему дискредитації ключа при передачі у мережах зв'язку.