Переглянути
Нові надходження
- ДокументМатематична модель процесу нагрівання і сушіння вологих матеріалів(2020) А.М. Павленко, Л.П. ШумськаВирішення проблеми створення ефективних пористих теплоізоляційних матеріалів і технологій їх виробництва нерозривно пов’язане з науковими дослідженнями в області енергопереносу в пористій структурі на етапах спучування, затвердіння і сушіння за умови забезпечення найбільш низької теплопровідності і густини. Зазначені властивості матеріалів визначаються величиною їх пористості, співвідношенням мікро- та макропористі, властивостями міжпорових матеріалів, що утворюють своєрідний несучий каркас, який у свою чергу визначається технологією виробництва, видом сировинних матеріалів і умовами їх підготовки. Проблема теплової обробки вологих матеріалів містить питання перенесення теплоти і маси всередині тіла (внутрішня задача) і в граничному шарі на межі розділення фаз (зовнішня задача). Кількість видаленої вологи залежить від ступеня розвитку кожного з цих процесів. При нагріванні зменшується вміст вологи на поверхні, і це створює перепад концентрації по перерізу тіла. Тому в тілі виникає потік вологи з глибинних шарів до поверхні, назустріч якому спрямований потік теплоти. Таким чином, при нагріванні вологих матеріалів відбуваються складні процеси волого- і теплообміну, котрі взаємно впливають на ентальпію і вологовміст як матеріалу, що нагрівається, так і навколишнього середовища. У статті розглядаються особливості побудови математичної моделі процесу нагрівання і сушіння вологих матеріалів. Процес сушіння розглядається як тепловий процес з ефективними коефіцієнтами теплоперенесення, що враховують масоперенесення. Це дозволяє отримати зручні для інженерних розрахунків аналітичні залежності, за допомогою яких можна визначити температурне поле і оцінити кінетику сушіння вологих матеріалів
- ДокументТермодинамічний аналіз процесу відкладання забруднень в проточному конденсаторі(2020) Л.І. Морозюк, В.В. Соколовська-Єфименко, С.В. Гайдук, А.В. МошкатюкПрацездатність і ефективність теплообмінного апарату залежить від відповідності розрахункових робочих параметрів і реальних умов його експлуатації. В роботі здійснено пошук інструментарію, який дозволив сформувати загальний підхід до прогнозування відкладів в різних типах теплообмінників з різними робочими рідинами. Пошук побудований на розгляді відкладання усередині труби проточного конденсатора у вигляді пористої структури. Представлена модель механізму формування відкладання в трубі у вигляді декількох етапів. Початковий етап – заповнення шорсткостей в матеріалі труби, другий і третій – ущільнення шару різними способами з утворенням гетерогенної пористої структури, у яку проникає робоча рідина. На останньому етапі ущільнення відбувається зменшення проникності до стану гетерогенної пористої речовини, яка є непроникною для рідини. Процеси в структурі досліджені методами прикладної нерівноважної термодинаміки, зокрема, методом «мінімізації виробництва ентропії» в наведених параметрах. Розв'язана задача визначення впливу відкладання на величину необоротних втрат в проточному конденсаторі, простежуючи виробництво ентропії потоком води. Умовно потік води розділений на два, що рухаються паралельно. Нерівноважність і незворотність головного потоку обумовлені в'язкою течією рідини, що містить тверді частки, і масообміном на його кордоні. Нерівноважність і незворотність в шарі пористої структури визначені теплопровідністю твердого скелету і потоку рідини. Задача вирішена методом чисельного моделювання, в основі якого закони збереження маси, зміни внутрішньої енергії, перший і другий закони термодинаміки. Рішення отримано в загальному вигляді з використанням наведених параметрів. На окремому прикладі використані результати натурних випробувань руху води різної жорсткості в циліндричній трубі. Застосування запропонованого методу аналізу на стадії проектування теплообмінного апарату дозволить врахувати реальні умови експлуатації і спрогнозувати міжремонтні терміни
- ДокументЕкспериментальне дослідження середньої молярної маси компресорних мастил та розчинності холодоагента R290 у них(2020) С.Г. Корнієвич, П.С. Нестеров, Е.Д. Дмитрієв, О.Я. Хлієва, В.П. ЖелєзнийОстанні роки спостерігається підвищений інтерес до застосування вуглеводневих холодоагентів у парокомпресійному холодильному обладнанні. Але в літературі практично відсутні данні з кривої розшарування розчинів холодоагенту R290 в синтетичних компресорних мастилах та данні з молярної маси цих мастил. Ця інформація потрібна для моделювання теплофізичних властивостей розчинів холодоагент/мастило. У статті наведено результати дослідження середньої молярної маси поліефірного компресорного мастила ProEco® RF 22S і алкілбензольного компресорного мастила RENISO SP46, які рекомендоване для використання у холодильному обладнанні з холодоагентом R290. Розглянуто методичні проблеми, пов’язані з експериментальним вивченням молярної маси компресорних мастил. Визначення молярної маси виконано ебуліоскопічним методом. Наведено опис експериментальної установки, що реалізує ебуліоскопічний метод, методика проведення дослідження та результати проведених тарувальних експериментів. Розширена невизначеність отриманих даних не перевищує 5%. Наведено опис експериментальної установки для дослідження параметрів фазової рівноваги розчинів холодоагенту у компресорному мастилі. Наведено результати експериментального дослідження розчинності холодоагенту R290 в компресорних мастилах ProEco® RF 22S і RENISO SP46 в інтервалі температур від мінус 58 до 62 °С і широкому інтервалі концентрацій холодоагенту. Показано, що холодоагент R290 розчиняється в компресорних мастилах ProEco® RF 22S і RENISO SP46 у всьому інтервалі параметрів стану характерних для роботи холодильного обладнання, в якому застосовується холодоагент R290. З урахуванням отриманих даних компресорні мастила ProEco® RF 22S і RENISO SP46 рекомендовані для застосування в холодильному обладнанні при температурах кипіння вище мінус 30 °С
- ДокументПоліпшення показників грануляційної вежі карбамідного виробництва(2020) Г.К. Лавренченко, Б.Г. ГрудкаІнтенсифікація великотоннажних виробництв карбаміду є актуальною задачею. Один з факторів, що стримують збільшення виробництва карбаміду – недостатня продуктивність грануляційної вежі, в якій знизу подається зовнішнє повітря для охолодження вільно падаючих крапель плаву карбаміду. Розглянуто три способи підготовки повітря, що подається в нижню частину грануляційної вежі. Показано, що перші два способи не можуть істотно підвищити продуктивність вежі. Великі можливості має третій спосіб, при реалізації якого охолодження повітря організовується в порожнистому форсуночному водяному скруббері. При такому підході можна також значно знизити габарити теплообмінника-випарника, так як його вдасться встановити на потоці циркулюючої в скруббері води, а не на потоці повітря. Виконано розрахунки трьох варіантів подачі повітря в грануляційну вежу, які відрізняються один від одного умовами всмоктування повітря перед напірним осьовим вентилятором К-664А (або К-664В). Перший варіант відповідає літнім умовам роботи вежі, коли температура зовнішнього повітря 35 °С. Другий варіант відповідає нормальним умовам роботи при температурі повітря 20 °С. При використанні третього варіанту брали, що температура повітря, яке оброблюється в скруббері, знижується від 35 до 7 °С. Розрахунки проводилися з урахуванням не тільки змінних температури і відносної вологості зовнішнього повітря, але також і підведення до повітря, яке оброблюється в скруббері, тепла, еквівалентного потужності напірного вентилятора. Приймались до уваги умови теплообміну повітря, що підігрівається, і карбаміду, що охолоджується, в апараті киплячого шару. Виконані розрахунки дозволяють для повітря, яке охолоджується, використовувати агрегатну машину WOC-100 виробництва компанії «McQuay» (США) з двома відцентровими компресорами, що працюють на R134а. При роботі грануляційної вежі за другим варіантом, коли в жарку пору (травень-жовтень) в неї подається повітря, що охолоджується в скруббері до 20 °С, можна зробити додатково приблизно 40000 т гранульованого карбаміду
- ДокументEN Energy efficiency projects deployment for Ukrainian industry. Efficiency assessment method for energy exchange and the ratio of temperature change in heat exchangers(2020) O. Yakovleva, O. Ostapenko, V. TrandafilovEnergy efficiency projects deployment for Ukraine is one of the challenging task today. Ukrainian industry faces very complex environment for project development as well as its deployment within organization nowadays. UA Policy struggle to keep place on the European market to have possibility not only be a part of global policy but to go forward and to bring benefits for macro and micro economy. Fresh breath by integration energy systems within project management into business model of organization let to move closer to hold under control energy efficiency projects realization and avoid financial risks. Environmental policy and energy policy play crucial role for Ukrainian transformation into European player. Presented proactive plan provides possibilities to deliver the intended economic and environmental benefits of the Ukrainian energy labelling and ecological design directives. These directives are in use or are under development process by increasing the rates of compliance with their energy efficiency requirements. To start from the energy efficiency development process investigation in order to have possibilities to make corrections on the stage of modeling and design can bring benefits and reduce costs for end users. To evaluate the efficiency of heat exchangers, there are over 40 different private integral energy efficiency criteria. Such a number makes the estimation of heat exchangers not always objective and sufficiently definite, which does not allow to algorithmize the task of determining the efficiency of heat exchangers. On the foundation of the system element representation for the heat exchange network, the concepts of energy potential and energy efficiency of energy exchange are proposed. The obtained equations allow us to determine the efficiency of energy exchange not only for an element of the heat exchange network, but also for a complex system as a whole with a minimum of information about the system