Том 17 № 2
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Том 17 № 2 за Назва
Зараз показуємо 1 - 9 з 9
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументAUTOMATION OF TRACEABILITY PROCESS AT GRAIN TERMINAL LLC “ UKRTRANSAGRO"(2017) F. A. TRISHYN
- ДокументIV-я СЕССИЯ МЕЖДУНАРОДНОЙ ШКОЛЫ КОРМОВ(2017) А. В. Макаринская
- ДокументВИКОРИСТАННЯ СУХОЇ ПИВНОЇ ДРОБИНИ У ГОДІВЛІ КУРЧАТ - БРОЙЛЕРІВ(2017) О. Й. КАРУНСЬКИЙУ статті проаналізовано сучасний стан комбікормової промисловості та перспективи використання побічних кормових продуктів пивоварної промисловості, що отримуються при переробці сусла ячменю та солоду, зокрема суху пивну дробину. За аналізом теоретичних досліджень встановлено, що світове виробництво сухої пивної дробини досягає майже 30 млн. тонн, з яких близько 3,4 млн. тонн виробляється в Європі. На кожні 10 тонн готового пива в середньому утворюється 2300 кг пивної дробини, загальна кількість якої в Україні перебільшує 440 тис. тонн. На головному заводі єдиної української корпорації «Оболонь» (м. Київ) працює установка з виробництва сухих гранул пивної дробини, потужність якої дозволяє переробляти до 700 тонн сирої дробини на добу. Встановлено, що основним обмеженням використання сухої пивної дробини у комбікормах сільськогосподарських тварин і птиці є високий вміст некрохмалистих полісахаридів. У зв'язку з високим рівнем клітковини пивну дробину традиційно використовують тільки для годівлі жуйних тварин. Проведенні дослідження свідчать про можливість успішного згодовування пивної дробини іншим сільськогосподарським тваринам і птиці. За результатами теоретичних та експериментальних досліджень визначено хімічний та мінеральний склад пивної дробини. Експериментальні дослідження проводилися в умовах лабораторій кафедр технології комбікормів і біопалива Одеської національної академії харчових технологій, генетики розведення та годівлі тварин Одеського аграрного університету та ТОВ «Агропереробка Велико Михайлівського району Одеської області». Відповідно до завдань досліджень було проведено науково-господарський дослід на групах молодняку курчат-бройлерів породи Кобб-500. Визначено оптимальний вміст сухої пивної дробини у складі комбікормів для підвищення їхньої продуктивної дії при годівлі курчат-бройлерів. Розрахунки складу рецепту комбікормової продукції та оптимізацію показників якості виконано із застосуванням програми «КормОптима». Розрахунки витрат корму за весь період вирощування свідчать, що курчата-бройлери, яким згодовували комбікорм із вмістом 4% сухої пивної дробини, на 1кг приросту живої маси витрачали його на 4,3% менше порівняно з тим, які споживали комбікорм без сухої пивної дробини. Розроблено структурну схему варіантів технологічних процесів введення та підготовки сухої пивної дробини в умовах діючих підприємств комбікормової галузі, виробництво комбікормової продукції на яких здійснюється за інноваційними технологіями. Встановлено, що згодовування курчатам-бройлерам сухої пивної дробини у складі комбікорму за масовою часткою 4% сприяло підвищенню середньодобових приростів на 5,6% та зниженню витрат корму на 1кг приросту на 4,3%
- ДокументГРЕЧИХА - ЗОЛУШКА НА ПУТИ К ПРИНЦЕССЕ(2017) Л. В. Фадеев
- ДокументДОСЛІДЖЕННЯ ЯКОСТІ ТА ЧЕРСТВІННЯ БЕЗГЛЮТЕНОВОГО ХЛІБА З ГРЕЧАНИМ І КУКУРУДЗЯНИМ БОРОШНОМ(2017) А. М. ГРИЩЕНКОСтаття присвячена дослідженню якості безглютенового хліба з використанням гречаного та кукурудзяного борошна. Наведено результати досліджень деяких технологічних властивостей борошна кукурудзяного тонкого помелу та гречаного, крохмалю кукурудзяного і картопляного. Досліджено якість безглютенового хліба, виготовленого з використанням крохмалю, кукурудзяного та гречаного борошна. Встановлено вплив гречаного борошна за дозування 10-30 % на показники технологічного процесу та якість безглютенового хліба з кукурудзяним борошном. Відмічено підвищення в’язкості тіста з додаванням гречаного борошна, оскільки гречане борошно має вищу водопоглинальну здатність порівняно з крохмалем та кукурудзяним борошном, внаслідок чого підвищується тривалість вистоювання тістових заготовок на 7-24 хв. Підвищена водопоглинальна здатність гречаного борошна обумовлена високим вмістом водорозчинних білків та частково клейстеризованим крохмалем, що спричинено гідротермічним обробленням гречаної крупи. З метою забезпечення необхідних структурно-механічних властивостей тіста при додаванні гречаного борошна доцільно підвищувати вологість тіста. Встановлено, що питомий об’єм безглютенового хліба з гречаним борошном зменшується на 17,7-44,5 % порівняно з контрольним зразком, що містив лише кукурудзяне борошно. Гречане борошно спричиняє утворення крупної, нерівномірної товстостінної пористості хліба, що обумовлене хімічним складом борошна та станом крохмальних зерен. Внаслідок цього зменшується еластичність м’якушки порівняно з контролем на 7-21 одиниць пенетрометра, на що в першу чергу впливає структура пористості виробів. Гідрофільність м’якушки зменшується при збільшенні дозування гречаного борошна. Проте зміна ступеня гідрофільності через 24 години найбільша у зразку, що містив лише кукурудзяне борошно – 10%, найменша у зразку, що містив 30 % гречаного борошна – 5,1 %. Не зважаючи на погіршення структури пористості та зменшення питомого об’єму хліба, гречане борошно доцільно використовувати в технології безглютенового хліба з кукурудзяним борошном з метою зменшення кришкуватості м’якушки та подовження свіжості хліба.
- ДокументСОДЕРЖАНИЕ СВОБОДНЫХ И СВЯЗАННЫХ ПОЛИФЕНОЛОВ ЗЛАКОВЫХ И БОБОВЫХ КУЛЬТУР(2017) Е. Д. ЖУРЛОВА
- ДокументФЕРМЕНТАТИВНИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ БІОЛОГІЧНОЇ ЦІННОСТІ МОЛОЧНИХ ПРОДУКТІВ ІЗ ЗЕРНОВИМ ІНГРЕДІЄНТОМ ДЛЯ ДИТЯЧОГО ХАРЧУВАННЯ(2017) Т. В. РУДАКОВАПід час створення продуктів для дитячого харчування визначальне значення має адекватна біологічна цінність. Саме вона є одним з головних критеріїв оцінювання доцільності використання тих або інших компонентів. Біологічну цінність продуктів визначають біологічними, хімічними і ферментативними методами. Ферментативні методи визначення біологічної цінності білка є одним з простих і в той же час об’єктивним методом визначення його здатності до розщеплення протеолітичними ферментами у шлунково-кишковому тракті. Перетравлювання білків у шлунково-кишковому тракті (ШКТ) лімітує засвоювання амінокислот організмом. Частково гідролізовані білки, що надходять із шлунку до тонкого кишечника, перебуваючи там обмежений час, повинні швидко гідролізуватись до амінокислот та засвоїться: потрапляння амінокислот до товстого кишечника рівноцінне їх втраті для організму. Тому біологічна цінність білків продукту визначається ступенем і швидкістю перетравлювання протеазами ШКТ, засвоюванням амінокислот та подальшою утилізацією на пластичні потреби організму. Ефективність гідролізу харчових білків залежить від амінокислотного складу, конформації молекул, умов технологічного оброблення продукту. В статті представлено дослідження щодо біологічної цінності сировини, яка використовується для виробництва молочних продуктів дитячого харчування (сиру кисломолочного, незбираного молока, концентрату сироваткових білків, рисового борошна) та готових продуктів. Для визначення біологічної цінності продуктів ферментативним методом модифіковано конструкцію приладу для гідролізу білків. Доведено, що уведення у рецептури концентрату сироваткових білків та рисового борошна являється доцільним, так як дозволяє отримати кисломолочний продукт «Віталакт» та пасту сиркову з кращими показниками перетравлюваності. Показано, що швидкість перетравлення білків молочних продуктів для дитячого харчування вища ніж складників цих продуктів окремо. При цьому перетравлюваність молочних білків була вищою за рослинних. Так, показник перетравлюваності для молочних продуктів дитячого харчування становив в межах 70-77 %, а для рисового борошна – 41,8 %.
- ДокументЄГОРОВ Б.В., д-р техн. Наук, професор, МАКАРИНСЬКА А.В., канд. техн. Наук, доцент, ВОРОНА Н.В., канд. техн. Наук, ст. Викладач Одеська національна академія харчових технологій, Одеса ОЦІНКА ЗООТЕХНІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ УНІВЕРСАЛЬНОГО КОМПЛЕКСНО(2017) Б. В. ЄГОРОВВ статті представлено обґрунтування доцільності використання преміксів у годівлі сільськогосподарських тварин та птиці, наведені переваги введення преміксів до складу комбікормів та їх класифікація. Наведено призначення розробленого універсального комплексного преміксу для сільськогосподарської птиці. Викладено методику досліду з визначення зоотехнічної ефективності використання універсального комплексного преміксу. Дослід проводили в умовах птахофабрики СТОВ «Птахівник» (Житомирська обл.). Експеримент проводили на курках-несучках кросу Hy-Line W-98 у віці з 19 по 30 тиждень включно. Було сформовано 3 дослідні групи по 88 голів у кожній. Тривалість досліду становила 84 дні. Усі дослідні групи отримували комбікорм з однаковою поживністю, яка відповідала потребам організму птиці згідно віку. Комбікорм відрізнявся складом преміксів, якими його збагачували. Премікси були вироблені за рецептами, розробленими спеціалістами кафедри технології комбікормів і біопалива Одеської національної академії харчових технологій. Було встановлено, що продуктивна дія преміксів, які згодовували 2-й та 3-й дослідним групам, за показниками яйценосності, витратам комбікорму в розрахунку на 10 яєць та якості яєчної продукції була краще, ніж преміксу, який згодовували 1-й дослідній групі. Показники продуктивної дії преміксів 2-ї та 3-ї дослідних груп значно не відрізнялися, однак собівартість виробництва 10 яєць у 2-й дослідній групі була значно нижче, ніж у 3-й, що пов’язано з перевитратою препаратів біологічно активних речовин у складі преміксу. Отже, склад преміксу, який згодовували 2й дослідній групі, є оптимальним та його використання є економічно ефективним, як в умовах приватних, фермерських господарств, так і при виробництві комбікормів на крупномаштабних підприємствах.