Том 62 № 2

У статті розглянута загальна ситуація розвитку конярства в Україні та проблеми зниження динаміки поголів’я коней. Також розглянуто розподіл поголів'я коней по господарствам різних форм власності та структура виробництва комбікормів для сільськогосподарських тварин, у тому числі для коней.
Зроблено аналіз виробництва яблук в Україні, з якого видно тенденцію зростання виробництва. Переробка яблук полягає в отриманні основної продукції, а також в отриманні побічної продукції.
Розглянута можливість використання яблучних вичавків як компонента комбікормів. У лабораторних умовах досліджені фізичні властивості, хімічний склад та мікробіологічні показники свіжих яблучних вичавків. Яблучні вичавки багаті безазотистими екстрактивними речовинами, а також незамінними амінокислотами, вітамінами і мінеральними елементами. Яблучні вичавки не стійкі при зберіганні та швидко псуються, тому досліджено динаміку мікрофлори та терміни зберігання свіжих яблучних вичавків.
Обґрунтовано вибір зерна ячменю для виробництва кормової добавки. Наведена поетапна схема виробництва кормової добавки шляхом екструдування суміші подрібненого зерна ячменю та подрібнених яблучних вичавків. На основі експериментальних досліджень обґрунтовано співвідношення компонентів екструдованої кормової добавки (ЕКД). Для визначення оптимального співвідношення компонентів ЕКД досліджено вплив введення яблучних вичавків на ефективність процесу екструдування за якісними та енергосиловими показниками, а саме за коефіцієнтом розширення екструдату та питомими витратами електроенергії. Досліджено вплив екструдування на зміну фізичних властивостей ЕКД. Також досліджено зміни хімічного складу ЕКД. У зразках кормової добавки визначали ступінь набухання, яка характеризує ефективність засвоєння поживних речовин організмом тварин.
Досліджено вплив екструдування на зміну кількісного і якісного складу мікрофлори в зерні ячменю, свіжих яблучних вичавок і кормової добавки до і після екструдування. Також досліджено динаміку розвитку мікрофлори ЕКД протягом 6 місяців зберігання у нерегульованих умовах.

ТОЧНАЯ АГРОТЕХНОЛОГИЯ БУДУЩЕГО НАЧИНАЕТСЯ СЕГОДНЯ. ПОДСОЛНЕЧНИК

The article deals with the overall situation of horse breeding in Ukraine and dynamics of the problem of reducing herd of horses. Also considered distribution of population of horses on farms of different ownership structure and the production of feed for farm animals, including horses.
Have been analyzed apple production in Ukraine, which shows the trend growth. Processing apples is to obtain basic products and obtaining by-products.
The possibility of using apple pomace as a component of animal feed. In the laboratory investigation of physical properties, chemical composition and microbiological parameters of fresh apple pomace. Apple pomace rich in nitrogen free extract and essential amino acids, vitamins and mineral elements. Apple pomace is not stable in storage and perishable, so the dynamics of microflora and shelf life of fresh apple pomace.
The choice of barley for the production of feed additives. Presented phased scheme of the feed additive by extruding a mixture of crushed barley and crushed apple pomace. Based on experimental studies proved the ratio components extruded feed additive (EFA). To determine the optimum ratio of the components of feed additive the influence of introduction of apple pomace on the efficiency of extrusion on quality and energy-power parameters such as the coefficient of expansion of the extrudate and specific power consumption. The influence of extrusion to change the physical properties EFA. In addition, investigated changing the chemical composition EFA In samples of feed additive was determined degree of swelling that characterizes the efficiency of nutrient absorption animals.
Investigated influence of extrusion the change quantitative and qualitative composition of microflora in grain barley and fresh apple pomace feed additive before and after extrusion. Also investigated the dynamics of the microflora EQW within 6 months of storage in uncontrolled conditions.

тикале та визначення його місця в агропромисловій сфері України. Показано, що сучасні сорти тритикале, зокрема української селекції, відзначаються збалансованістю незамінних амінокислот, підвищеним вмістом білка, каротиноїдів, завдяки чому зерно і зелену масу цього злаку використовують як компонент комбікормів, який збільшує їхню поживну цінність.
На підставі детального аналізу та узагальнення наукових результатів, викладених у численних працях вітчизняних і зарубіжних дослідників, зроблено висновок про високу продуктивність і невибагливість культури тритикале до умов вирощування та доцільність збільшення посівних площ тритикале, що може сприяти суттєвому зростанню виробництва продовольчого зерна.
Окреслено чинники, які актуалізують перспективність широкого використання зерна тритикале як сировини у харчовій промисловості – у хлібопекарстві, круп’яному виробництві, у пивоварінні, виробництві спирту тощо та обґрунтовано необхідність дослідження й удосконалення технології його післязбирального оброблення і зберігання.
Тритикале визначено як більш вдалу крохмалевмісну сировину для виробництва спирту. Встановлено високу ферментативну активність тритикалевого солоду, що дозволяє використовувати його в пивоварній та безалкогольній галузях харчової промисловості.
Дослідниками розроблено низку рецептур приготування хліба і кондитерських виробів з борошна тритикале. Запропоновані технології передбачають як використання борошна тритикале в якості поліпшувача, так і для виробництва хліба з тритикалевого борошна в чистому вигляді. За твердженнями вчених, борошно із зерна тритикале цілком придатне для виготовлення крекерів, кексів, вафель, а також печива високої якості.
Науковці акцентують увагу на тому, що зерно тритикале належить до найбільш перспективних нетрадиційних видів рослинної сировини для розширення асортименту продуктів здорового харчування, а також харчових добавок функціонального призначення, оскільки за вмістом білка, амінокислот, вітамінів, макро- та мікроелементів, біологічно активних речовин воно перевищує не лише пшеницю, але й жито.

Основні положення стратегії політики з охорони навколишнього середовища та забезпечення сталого розвитку країни передбачають комплексне вирішення проблем збалансованого розвитку економіки країни та поліпшення стану навколишнього середовища. Сучасні темпи розвитку зернопереробної та м’ясопереробної галузей роблять все більш актуальними питання ефективних та економічно вигідних шляхів утилізації відходів виробництв. Відповідно до принципів концепції повторної обробки сировинних відходів особливої уваги потребує утилізація відходів м’ясопереробної галузі, до яких відносяться стічні води, що утворюються безпосередньо під час виробництва м’ясної продукції, та гній з цехів передзабійного утримання ВРХ (великої рогатої худоби). Перспективним напрямком утилізації відходів харчових виробництв вважають біотехнологічні методи переробки. Одним з таких методів є анаеробне зброджування, що являє собою безперервний багатокомпонентний процес перетворення органічних речовин до кінцевих продуктів – біогазу з вмістом метану, парів води та вуглекислого газу, яке забезпечується роботою різних мікробіальних співтовариств.
Метою даної роботи було дослідження спільної утилізації рисової лузги, гною ВРХ та стічних вод м’ясопереробного підприємства (СВ МПП) шляхом анаеробного зброджування в лабораторному анаеробному UASB біореакторі (Upflow Anaerobic Sludge Blanket reactor) періодичної дії на протязі 10 днів. Під час дослідження виділені параметри впливу складу субстрату на ефективність розкладання органічних речовин, утворення біогазу та вихід метану у результаті анаеробних реакцій. Проведено низку експериментів анаеробного зброджування субстратів з різним ваговим співвідношенням гною ВРХ, СВ та рисової лузги при мезофільному температурному режимі (36±1°С). У результаті дослідження визначено ступінь деструкції органічних речовин гною ВРХ та рисової лузги і оцінено негативний вплив жирних кислот на протікання анаеробних реакцій з метою виділення оптимальних вагових пропорцій складників змішаних відходів у якості субстрату для зброджування в анаеробному біореакторі. Була доведена ефективність використання змішаних субстратів для отримання метану та збільшення ступеня біорозкладання органічних речовин відходів у порівнянні з показниками зброджування моносубстратів.

Сепарирование семян относится к основным технологическим процессам послеуборочной обработки и выполняется с целью очистки, сортирования, калибрования, обогащения посевного материала. Известны различные способы сепарирования в зависимости от состояния и назначения семян. Основным способом является просеивание семенных смесей на ситах зерносепараторов в различных режимах. Аэродинамическое проводится в воздушном потоке и применяется, в основном, для очистки и отделения легких примесей. В последнее время созданы аэродинамические сепараторы, которые предлагаются не только для очистки, но и сортирования. Однако, не известно влияние этого способа сепарирования на выход и качество семян отдельных фракций. Целью работы было установить влияние аэродинамического сепарирования в процессе сортирования-калибрования однокомпонентных семенных смесей.
Исследования проводили на примере гибридов кукурузы, для которых сортирование-калибрование значительно определяет выход и качество продукции. Изучали гибриды селекции Института – Ушицкий 167 СВ, Пятихатский 270 СВ, Борозенский 277 МВ, Солонянский 298 СВ, Збруч. Для изучения качества применяли методы ДСТУ 4138, а также разработанные в Институте для семян кукурузы. Однокомпонентную смесь получали после очистки семян в виде посевной группы сходом и проходом с основного сита в зависимости от гибридов.
Установлено особенности аэродинамического сепарирования в процессе обработки семян, для которых проведена очистка и сформирована посевная группа. Выявлена нестабильность сепарирования в связи с изменением в воздушном потоке показателей парусности семенной смеси в зависимости от ее места и положения, а также скорости и плотности воздуха. Семена гибридов в воздушном потоке распределялись под влиянием формы, размера, объема, массы 1000 семян и гораздо меньше — от показателей удельной поверхности и массы (плотности). В связи с этим, аэродинамическое сепарирование рекомендовано применять на первичном этапе для очистки семян, а на вторичном – для сортированиякалибрования более глубокое ситовое и гравитационное сепарирование на соответствующих машинах. На основании полученных данных разработана вариационная кривая аэродинамического распределения однокомпонентной смеси семян.

В даній статті наведена конструкція скребкового конвеєра, яка передбачає, істотне зменшення енергоємності і виключення кришіння часток вантажу при переміщенні за рахунок відсутності між вантажем і жолобом відносного руху.
Запропонована методика для визначення енергоефективності нової конструкції скребкового конвеєра. Для визначення енергоефективності запропонованої нової конструкції скребкового конвеєра траса не впливає, для розрахунків обрана проста траса. Це дозволило шляхом простих перетворень, замість покрокових розрахунків, одержати єдине вираження для окружного тягового зусилля.
Розглянути різні умови визначення потрібної потужності для нової конструкції скребкового конвеєра, коли бічний тиск на жолоб при переміщенні вантажу відсутній, що можливо при переміщенні крупнокускових вантажів, розміщених між сусідніми скребками, та бічний тиск при переміщенні вантажу присутній. Так як у запропонованій конструкції скребкового конвеєра дно жолобу рухливо, а стінки нерухливі для визначення втрати потужності при переміщенні вантажу по жолобу прийнято, що коефіцієнт бокового опору вантажу на нерухомі борта залишається незмінним, а площа тертя вантажу о жолоб зменшується на величину ширини жолобу.
Проведено порівняльний аналіз електроспоживання між діючою і запропонованою конструкціями скребкових конвеєрів. Показано, що виключення тертя між переміщуваним вантажем і бічними стінками жолобу, що можливо при переміщенні велико-кускових вантажів, зменшує енергоємність більш ніж у три рази.
Доведено, що транспортування сипких вантажів конвеєром з рухливим дном жолобу дозволяє зменшити потрібну потужність двигуна більш ніж на 70 %.

В матеріалах статі на основі потреб домашніх тварин (собак) в поживних і біологічно-активних речовинах (БАР) науково обґрунтовано вибір кормової сировини для виробництва білково-вітамінно-мінеральної добавки (БВМД). Наведено характеристику отриманої БВМД для домашніх тварин (собак), яку розроблено за науково-обгрунтованим рецептом та розрахованим за допомогою програми КормОптимаЭксперт, за органолептичними, фізичними та хімічними показниками якості. Розроблена БВМД для собак в залежності від рецепту може містити від 30 до 36 % сирого протеїну. Порівняльний аналіз показників якості БВМД для собак згідно вимог нормативно-технічної документації показав її відповідність ДСТУ 7111-2009.
В статті представлені результати оцінки санітарної якості кормової сировини і готової продукції БВМД для домашніх тварин (собак) в процесі зберігання протягом чотирьох місяців в поліетиленовій упаковці в нерегульованих умовах при температурі + 10 – 15 оС і відносній вологості повітря 60…70 %. Всі дослідження з визначення мікробіоти кормової сировини проводили для компонентів, які найбільш піддаються мікробіальній порчі в процесі зберігання: мідійна мука, крилева мука, водорості, дріжджі кормові, калоген. Санітарний стан кормової сировини і готової БВМД для собак оцінювали за кількісним і якісним складом мікроорганізмів: мезофільними аеробними і факультативно-анаеробними мікроорганізмами (МАФАнМ), бактеріями групи кишкової полочки БГКП, умовно-патогенними (Escherihia coli i Staphylococcus aureus), патогенними мікроорганізмами (сальмонели, стафілокок, протей, сульфидредукуючі клостридії, плісеневі гриби і дріжджі), які визначали класичними методами шляхом висівання в поживні середовища з подальшим культивуванням і характеристикою посівів.
В результатах дослідження представлена характеристика мікробіоти кормової сировини, яка входить до складу БВМД для собак. Слід зазначити, що в усіх досліджуваних видах сировини і БВМД кишкова паличка, сальмонели, стафілокок, протей, сульфідрекукуючі клостридії не виявлені. На підставі результатів дослідження кількісного і якісного складу мікробіоти кормової сировини і БВМД для собак встановлено, що показники загального числа (МАФАнМ) і показники коліформних мікроорганізмів (БГКП) знаходяться в дозволених межах протягом зберігання 90 діб. Розроблено рекомендації щодо використання і зберігання кормової сировини і БВМД для домашніх тварин.