Архів матеріалів науково-періодичні видання ОНТУ (ONUT periodicals achive)

я. У статті досліджено робочий процес пластифікації кондитерських мас у пластифікаторі ВВ-ПМЛ.
Розглянуто реологічну модель руйнування кондитерських блоків під дією динамічного навантаження у маслорізці
пластифікатора ВВ-ПМЛ у вигляді диференціального рівняння. За цією моделлю одержано розрахункові залежності
напружень від швидкості ударяючої маси, які дозволяють визначити конструктивні характеристики механічного об-
ладнання та параметри процесів. Запропоновано нестаціонарну модель механізму прогрівання кондитерських мас з
реологічними параметрами, залежними від температури та показано, що процес прогрівання визначається як внутріш-
німи, так і зовнішніми термічними опорами. Побудовано статистичну модель процесу аерування кондитерської маси,
на основі якої установлено, що оптимальними характеристиками процесу аерування даного кондитерського жиру є:
час вимішування – від 570 до 600 с; температура води у сорочці – від 39 до 40 С. Методами чисельного моделювання
показано: рух лопаті пластифікатора ВВ-ПМЛ є динамічно стійким; перемішування відбувається значно інтенсивніше
при куті нахилу лопатей змішувача до осі валу 60 та наявності отворів. Визначено оптимальну форму отворів та їх
площу у лопатях змішувача.

Розроблено технологію отримання залізовмісного комплексу на основі полісахаридів печериці дво-
спорової, яка складається з двох стадій: вилучення полісахаридів та формування залізовмісного комплексу. Встанов-
лено, що одержувати полісахариди з сировини доцільно екстракцією 3 % розчином натрій гідроксиду протягом 4 год з
подальшою очисткою від речовин невуглеводної природи. У складі полісахаридів домінує галактоглюкан. Раціональ-
ними умовами отримання залізовмісного комплексу на основі полісахаридів грибів є суміщення розчинів ферум (III)
хлориду та полісахаридів; концентрації реагуючих речовин становлять: Fe3+ – 0,075 %, полісахаридів – 0,113 %, масо-
ве співвідношення залізо : полісахариди 1,0 : 1,5, рН середовища – 11,5. Комплекс стійкий до дії агресивних середо-
вищ травного тракту, є мікробіологічно безпечним та залишається доброякісним протягом 12 місяців зберігання. Він є
ефективним протианемічним засобом.

Високі темпи розвитку птахівництва вимагають вирішення таких проблем як, розширення сировинної бази при виробництві комбікормів і забезпечення кальцієвого дефіциту у високопродуктивних несучок. Разом з тим, при
виробництві соків і рослинних консервів утворюється велика кількість відходів, які дуже швидко псуються і вимагають негайної утилізації. Тому, необхідною умовою розвитку птахівництва є розробка способу переробки побічних продуктів консервної промисловості в кормові добавки.
У статті представлена розроблена технологія переробки томатних вичавок в кормові добавки у порівнянні з традиційною технологією. Теоретично обґрунтовано вибір компонентів томатної кормової добавки та необхідність пошуку економічно ефективного способу переробки томатних вичавок у томатну кормову добавку (ТКД).
Для визначення можливості використання ТКД в якості компонента комбікорму, у лабораторних умовах досліджено вплив процесу екструдування на її фізичні властивості. Зразки ТКД досліджували за показниками, які в найбільшій мірі характеризують технологічні властивості готової продукції та ефективність процесу екструдування.
Також було досліджено хімічний склад кукурудзи і ТКД до та після екструдування. Режими екструдування викликали інтерес дослідження зміни амінокислотного складу білків ТКД під впливом екструдування. В зразках ТКД визначали ступінь набухання екструдата, яка характеризує ефективність засвоєння поживних речовин організмом птиці.
Проведення зоотехнічного експерименту на курях-несучках продукційного періоду вирощування з використанням комбікорму з додаванням ТКД у кількості 25 % показало, що отримана томатна кормова добавка характеризуються задовільними фізичними властивостями та здатна вирішити проблему розширення асортименту кормової сировини, утилізації відходів консервної промисловості з підвищеним вмістом вологи, кальцієвого дисбалансу у курей-несучок в період овуляції, за рахунок введення крейди кормової, та зменшити витрати на виробництво комбікормів для сільськогосподарської птиці.

У роботі встановлено вплив температурного режиму обсмаження картопляних чіпсів, а також вплив
питомої поверхні (форми та розміру) скибочок картоплі на вміст жиру в картопляних чіпсах. Необхідну якість готово-
го продукту можна досягти при обсмаженні картопляних слайсів з питомою поверхнею 10,7 – 14,0 см-1. Встановлено,
що температура обсмаження впливає на масову частку жиру в чіпсах: з підвищенням температури масова частка жиру
зменшується. Взявши до уваги, що при 140 °С обсмажування готові картопляні чіпси недосмажені, а при 170 °С ма-
ють тверду консистенцію та підгорілу поверхню по краях, рекомендованою температурою обсмаження є 160 °С, оскі-
льки картопляні чіпси, обсмажені за такої температури, мають світло-золотистий колір, хрустку консистенцію та вла-
стивий даному продукту смак і запах.

Багато часу витрачається на рішення проблем які здатні покращити виробництво у сільськогосподарській галузі. Але головним чинником для вчених та сільськогосподарських робітників є підвищення удосконалення та здешевлення виробляємої ними продукції. Тому багато праці витрачається на те, щоб досконало вивчити проаналізувати і на сам перед допомогти тваринам в покращені перетравності корму та його засвоюваності. Багато років тому вже було виявлено вченим що залози, які виробляють ферменти, є основним чинником успішності в травлені тварин, тому ферменти які вони виробляють стоять на передовій до успіху у набутті додаткового прибутку.
Синтезовані ферменти не один рік допомагають людству у спрощенні виробництва продукції тваринництва, але їх кількість та різноманітність залишають багато питань для працівників цієї галузі. Тому нами було обрано
один з напрямів, який потенціально може проявити високі показники при відгодівлі свиней.
Нами проведено експеримент по введенню в раціон свиней ферментного препарату «Лізоцим». Літературний аналіз показав що цей препарат є білкового походження та не передбачає за собою токсичних дій. Даний препарат вводили на кількох етапах вирощування тварин, для цього проводили порівняльний період, і всі показники порівнювали по відносності до контрольної групи, яка залишалася без дії цього препарату. Дослід проводили в господарстві ТОВ «Авангард-Д» Овідіопольського району, Одеської області. Встановлено, що використання ферментного препарату
«Лізоцим» в складі комбікорму у вигляді преміксу з розрахунку 2 кг на 1 тонну преміксу підвищує молочну продуктивність свиноматки від 10% до 20%, в залежності від раціону; ріст і розвиток потомства в  остембріональний період. Вага одного порося при відлученні в дослідних групах була на 2-2.5 кг більше ніж у контрольній. Введення в раціон свиней на відгодівлі ферментного препарату «Лізоцим» підвищує інтенсивність росту і відгодівлі молодняку свиней, знижує витрати корму на одиницю продукції, і дозволяє отримати додатковий дохід.