Перегляд за Автор "Снєжкін, Ю. Ф."

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Документ
    Вплив концентрації розчину фруктози на питому теплоту випаровування
    (2022) Михайлик, В. А.; Дмитренко, Н. В.; Корінчевська, Т. В.; Парняков, О. С.; Снєжкін, Ю. Ф.
  • Документ
    Енергоефективні режими роботи барабанної сушарки комплексу виробництва композиційного біопалива
    (2018) Корінчук, Д. М.; Снєжкін, Ю. Ф.; Бунецький, В. О.
    Стаття присвячена розробці енергоефективних режимів сушіння композиційних сумішей біомаси в барабанній сушарці комплексу виробництва композиційного біопалива. Проведено аналіз математичних моделей сушки дисперсних матеріалів в барабанній сушарці. Обґрунтовано застосування для аналізу режимів роботи барабанної сушарки напівемпіричної моделі заснованої на кінетичному рівнянні сушки. В якості критерія продуктивності використано питому продуктивність за випареною вологою з одиниці об’єму барабана. В якості критерія енергоефективності використано енерговитрати на кілограм випареної вологи. Запропоновано розрахункову методику. Теоретично отримані залежності питомих показників продуктивності і енерговитрат процесу при змінних вихідних параметрах біомаси за початковою вологістю та дисперсним складом. Проведено аналіз впливу температурної інтенсифікації процесу сушіння, зміни швидкості обертання барабана і динамічного регулювання кута нахилу в діапазоні -3 ° <β <3 °. Встановлено, що температурна інтенсифікація процесу при суміщенні з регулюванням дисперсного складу сировини не забезпечує номінальну продуктивність барабанної сушарки в граничних випадках відхилення початкової вологості сировини. Обґрунтовано необхідність розробки методів розширення діапазону регулювання.
  • Документ
    Конвективне зневоднення снеків із насіння льону
    (2022) Гусарова, О. В.; Снєжкін, Ю. Ф.
  • Документ
    Способи інтенсифікації вологовидалення при зневодненні плодоовочевої сировини
    (2017) Снєжкін, Ю. Ф.; Гусарова, О. В.; Шапар, Р. О.
  • Документ
    Теплообмін при плавленні та кристалізації теплоакумулюючих матеріалів
    (2018) Корінчевська, Т. В.; Снєжкін, Ю. Ф.; Михайлик, В. А.
    На сьогодні задача акумулювання теплової енергії є досить актуальною. Перспективним напрямком є використання теплоакумулюючих матеріалів з фазовим переходом. При цьому важливо вибрати матеріал, який зможе забезпечити теплові та експлуатаційні параметри процесу. Як такий матеріал запропоновано використовувати суміш на основі 85 % парафіну та 15 % буровугільного воску, що використовується в ливарному виробництві. В даній роботі розглянуті теоречні та експериментальні дослідження процесу теплообміну при фазових переходах «тверде тіло - рідина», що відбуваються при нагріванні та охолоджені теплоакумулюючого матеріалу. Для вивчення процесу була прийнята модель акумулятора капсульного типу, що складається з теплоакумулюючих елементів, якими є тонкостінні металеві трубчасті контейнери, заповнені матеріалом з фазовим переходом. Експериментально та теоретично процес теплообміну з урахуванням фазового переходу теплоакумулюючого матеріалу було змодельовано на прикладі окремого теплоакумулюючого елемента. В результаті отримано розподіл температури в теплоакумулюючому елементі під час охолодження (від 80 до 22 °С) та нагрівання при контакті зовнішньої стінки металевої капсули з теплоносієм, нагрітим до 80 °С та з теплоносієм, що нагрівається зі швидкістю 0,35, 0,77 і 1,17 К/хв. від 22 до 80 °С. Було підтверджено, що при використанні невеликих об’ємів капсул конвективною складовою в рівнянні теплопровідності можна знехтувати. Співставлення даних результатів з експериментальними показало адекватність результатів розрахунків. Порівняння результатів експериментальних та теоретичних досліджень підтверджують можливість використання принципу ефективної теплоємності для розрахунку теплообміну при фазовому переході та дозволяють досить точно передбачити фактичний час нагрівання та охолодження. Результати розрахунків також підтвердили дані, одержані експериментально – під час нагрівання з високою швидкістю спостерігається висока неоднорідність температурного поля в межах розрізу. Експериментально виявлено, що не має сенсу застосовувати високу швидкість нагрівання. В результаті визначені особливості кінетики нагрівання та охолодження при фазовому переході, що дозволило встановити раціональний режим нагрівання.