Перегляд за Автор "Котова, Ганна"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Технологічна експертиза виробництва вишневого нектару пастеризованого торгової марки «Наш Сік»
    (ОНАХТ, кафедра харчової хімії та експертизи, 2021) Котова, Ганна
    Нектари мають велике значення в нашому харчуванні і, отже, для нашого здоров'я. Вони служать джерелом не тільки вітамінів і мінеральних солей, але містять так само і органічні кислоти, пектини, ароматичні речовини, ефірні масла. Якщо овочеві нектари більше йдуть на будівництво та відновлення організму, то фруктові, в першу чергу, служать очищенню. Фруктові нектари, за рахунок ефірних масел, що містяться в фруктах, надають аромат, активізують діяльність слинних, шлункових і ін. залоз, тим самим посилюють біохімічні реакції, покращують обмінні процеси в організмі. Також вони мають потужну протимікробну дію, чим забезпечують зниження бродильних і гнильних процесів в організмі. Також у багатьох фруктах містяться такі органічні сполуки, як камеді, які представляють собою комплекс калієвих, магнієвих і кальцієвих солей, цукро- камедієвих кислот. Камеді успішно заповнюють недолік мінералів необхідних організму. Складні вуглеводи, що знаходяться у нектарах - полісахариди (в тому числі пектинові сполуки), які після набухання при взаємодії з водою виводять отрути і патогенні мікроби, а також сприяють виведенню холестерину. А також нектари є прекрасними освіжаючими напоями [1]. Метою дипломного проекту є проведення технологічної експертизи виробництва вишневого нектару пастеризованого торгової марки «Наш Сік». Об’єкт дослідження: технологічна експертиза виробництва вишневого нектару пастеризованого торгової марки «Наш Сік».
  • Документ
    «Технологічні основи та потенційні ризики виробництва стабілізованої ліпоєвої кислоти для оздоровчого харчування»
    (ОНТУ, кафедра харчової хімії та експертизи, 2022) Котова, Ганна
    Ліпоєва кислота є біологічно активною сполукою, яка володіє багатьма фізіологічними ефектами, які позитивно впливають на органи і системи організму людини, сприяють підтримці його функціонування у фізіологічних межах, це сульфурорганічна сполука, яка проявляє антиоксидантні властивості. Завдяки наявності асиметричного атому карбону у своїй структурі, вона має два енантіомера – R та S. З цих двох форм фізіологічно активною є саме R. До організму (у малих кількостях) вона потрапляє з продуктами харчування такими як: нирки, печінка, серце, м'ясо (свинина та яловичина), шпинат, рис та ін. АЛК широко використовується при ураженнях печінки, цукровому діабеті, для покращення пам’яті, контролю ваги та для утилізації глюкози. Проте її біодоступність досить обмежена і складає лише 30 %. Під дією сонячного світла та за високих температур вона руйнується і саме ці фактори перешкоджають її повноцінному засвоєнню організмом людини. Зазначене вище зумовлює актуальність даної кваліфікаційної роботи, присвяченої розробленню стабільного комплексу АЛК з полісахаридною складовою як фізіологічно-функціонального харчового інгредієнту та визначенню факторів ризику її виробництва. Мета кваліфікаційної роботи є розроблення способу стабілізації АЛК шляхом іммобілізації на целюлозних носіях для її використання як фізіологічно-функціонального харчового інгредієнту та принципів її технологічного втілення. У першому розділі кваліфікаційної роботи узагальнили дані літературних джерел щодо відомостей про харчові джерела АЛК, особливості будови її молекули, фізико-хімічні та біологічні властивості, методи стабілізації та галузі використання. Другий розділ присвячено розробленню схеми дослідження та пошуку методів проведення досліджень. У третьому розділі експериментально оцінили можливість іммобілізації АЛК на целюлозних матрицях. У якості целюлозної матриці використовували целюлозу та мікрокристалічну целюлозу.Отримали іммобілізовану АЛК та визначити ступінь її стабільності; Четвертий розділ присвячено технологічним основам виробництва стабілізованої АЛК та проведенню експертизи її виробництва. На основі аналізу небезпечних чинників розроблено план НАССР виробництва. У п’ятому та шостому розділі визначені шляхи організації охорони праці та навколишнього середовища і розраховано техніко-економічне обґрунтування ефективності дослідження та впровадження його у виробництво відповідно. Об’єкт дослідження: технологія фізіологічно-функціональних харчових інгредієнтів. Предмет дослідження: АЛК, целюлозні матриці. Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що в роботі вперше: розроблено спосіб отримання стабілізованої АЛК шляхом іммобілізації на целюлозних матрицях для підвищення її біодоступності. Практична цінність визначається розробленням технологічних основ виробництва стабілізованої АЛК та встановленням небезпечних чинників її виробництва (НАССР-план). Робота обсягом 90 сторінок складається із вступу, 6 розділів, загальних висновків, списку використаних літературних джерел, що включає 53 найменувань (6 сторінок), 23 рисунка (16 сторінок), 25 таблиць (23 сторінки).