Розробка теплотехнології виробництва харчових порошків з фітоестрогенної рослинної сировини

dc.contributor.authorПетрова, Ж. О.
dc.contributor.authorСлободянюк, К. С.
dc.date.accessioned2019-10-08T06:33:00Z
dc.date.available2019-10-08T06:33:00Z
dc.date.issued2019
dc.descriptionПетрова Ж. О. Розробка теплотехнології виробництва харчових порошків з фітоестрогенної рослинної сировини / Ж. О. Петрова, К. С. Слободянюк // Інноваційні енерготехнології – 2019: зб. пр. VII Міжнар. наук.-практ. конф., Одеса, 9–13 верес. 2019 р. / Одес. нац. акад. харч. технологій ; ред. кол.: О. Г. Бурдо, Ю. О. Левтринська, Я. О. Масельська ; міжнар. оргком.: Б. В. Єгоров (голова) та ін. – Одеса, 2019. – С. 129–136 : рис. – Бібліогр.: 16 назв.ru_RU
dc.description.abstractБілкові продукти на основі сої є ідеальним джерелом важливих для організму амінокислот, доповнюють білки зернових і здатні повністю замінити тваринні продукти. Соя – природне джерело рослинних фітоестрогенів. Одним з видів переробки сої є сушіння. В час енергетичних криз, що зумовлені енерговитратними технологіями та обладнанням виникає необхідність дослідження та подальшої розробки енергоефективних режимів сушіння. В даній статті наявний опис рекомендованих етапів попередньої гігротермічної підготовки сировини до сушіння, що дозволяє інактивувати антихарчові компоненти в соєвих бобах. В результаті попередньої гігротермічної обробки відбувається майже повна інактивація інгібітора трипсину, після гігротермічної обробки його лишається всього 4%. Обгрунтовано доцільність створення соєво – шпинатної суміші та запропоновано енергоефективний режим сушіння фітоестрогенної суміші. Проведені експериментальні дослідження по сушінню соєво-шпинатної композиції при температурах теплоносія 60˚С та ступеневій зміні температури теплоносія 100/60˚С показали, що тривалість сушіння матеріалу в режимі теплоносія 100/60˚С зменшується на 25% в порівнянні з тривалістю процесу при 60˚С. Результати досліджень впливу температури теплоносія на зміну кислотного числа соєво – шпинатної суміші доводять, що при поєднанні сої з каротиновмісною сировиною, шпинатом характер зміни кислотного числа аналогічний характеру цілих соєвих бобів. Встановлено, що соєво – шпинатний порошок відновлюється швидше в 2 рази за еталон (сухий молочний білок). В результаті проведених досліджень встановлено, що створення фітоестрогенної суміші з сої та шпинату дозволило зменшити енерговитрати на 20 – 25% на підготовку сировини до сушіння. На основі проведених досліджень запропоновано теплотехнологію для сушіння фітоестрогенної рослинної сировини.ru_RU
dc.identifier.urihttps://card-file.ontu.edu.ua/handle/123456789/10052
dc.subjectенергоефективністьru_RU
dc.subjectсушінняru_RU
dc.subjectкислотне числоru_RU
dc.subjectвологовмістru_RU
dc.subjectфітоестрогениru_RU
dc.titleРозробка теплотехнології виробництва харчових порошків з фітоестрогенної рослинної сировиниru_RU
dc.typeArticleru_RU
Файли
Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Вантажиться...
Ескіз
Назва:
Innovats_energotekhnologii_2019_Petrova.pdf
Розмір:
888.18 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Вантажиться...
Ескіз
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис: