Перегляд за Автор "Федорук Анастасії Сергіївни"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Документ
    Запровадження виробництва цукрового печива «Дієтичне» та крекеру «Каховський» з застосуванням потоковомеханізованих ліній в кондитерському цеху борошняних виробів у м. Подольск Одеської області.
    (ВСП "ОТФК ОНТУ", Відділення Технологічне, 2023) Федорук Анастасії Сергіївни
    Кондитерська промисловість України – одна з найважливіших галузей харчової промисловості. Обсяг виробництва кондитерської промисловості становить 3 % ВВП країни. Сьогодні кондитерська промисловість України – це 28 великих спеціалізованих підприємств і об’єднань, а також маса дрібних цехів. Сукупна потужність 28 великих кондитерських фабрик складає близько 625 тис. т. у рік. Напевне, багато хто ще пам’ятає полюси солодкої пропозиції за радянських часів – гірку злипшихся льодяників бляклих кольорів на прилавку кожного гастроному і цукерки «Метеорит», коробку яких треба було «діставати по блату». Десь посередині знаходились невиразні псевдошоколадні «батончики». Виробник не був зацікавлений ні в якості, ні в кількості виготовленої продукції – збут було гарантовано в будь – якому разі. Дефіцит, який періодично виникав, перетворював цей бідненький пейзаж на пустелю голих магазинних полиць, в якій оазами виглядали підпільно – приватні торгівці саморобними солодощами на погано обструганих паличках. З відновленням незалежності відкрилися кордони. Українці з захопленням зустріли іноземних гостей – сотні небачених раніше видів кондитерських виробів в яскравих обгортках. Безперечним лідером продаж став справжній шоколадний батончик «Снікерс». Вітчизняні кондитери тимчасово втратили свої позиції. Відродження почалося дещо пізніше з іноземних інвестицій в цю галузь. У другій половині 90-х років українці почали відвертатися від іноземних солодких «міражів», відповідно «оцінивши» кількість консервантів та часто поганеньку якість виробів. Українські кондитери на той час вже готові були забезпечити споживача солодким різноманіттям, тому щорічне зростання солодкого виробництва в ці роки вимірювалось 20 – 30 %. Повсякчас з’являлись нові торгові марки. Солодкий український «рай» почав набувати все більш реальних рис.