Перегляд за Автор "С. В. ВАСИЛЬЄВ"
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументНАРОДНОГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ ТРИТИКАЛЕ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ ДЛЯ РОЗШИРЕННЯ СИРОВИННОЇ БАЗИ ХАРЧОВИХ ВИРОБНИЦТВ(2017) С. В. ВАСИЛЬЄВ
тикале та визначення його місця в агропромисловій сфері України. Показано, що сучасні сорти тритикале, зокрема української селекції, відзначаються збалансованістю незамінних амінокислот, підвищеним вмістом білка, каротиноїдів, завдяки чому зерно і зелену масу цього злаку використовують як компонент комбікормів, який збільшує їхню поживну цінність.
На підставі детального аналізу та узагальнення наукових результатів, викладених у численних працях вітчизняних і зарубіжних дослідників, зроблено висновок про високу продуктивність і невибагливість культури тритикале до умов вирощування та доцільність збільшення посівних площ тритикале, що може сприяти суттєвому зростанню виробництва продовольчого зерна.
Окреслено чинники, які актуалізують перспективність широкого використання зерна тритикале як сировини у харчовій промисловості – у хлібопекарстві, круп’яному виробництві, у пивоварінні, виробництві спирту тощо та обґрунтовано необхідність дослідження й удосконалення технології його післязбирального оброблення і зберігання.
Тритикале визначено як більш вдалу крохмалевмісну сировину для виробництва спирту. Встановлено високу ферментативну активність тритикалевого солоду, що дозволяє використовувати його в пивоварній та безалкогольній галузях харчової промисловості.
Дослідниками розроблено низку рецептур приготування хліба і кондитерських виробів з борошна тритикале. Запропоновані технології передбачають як використання борошна тритикале в якості поліпшувача, так і для виробництва хліба з тритикалевого борошна в чистому вигляді. За твердженнями вчених, борошно із зерна тритикале цілком придатне для виготовлення крекерів, кексів, вафель, а також печива високої якості.
Науковці акцентують увагу на тому, що зерно тритикале належить до найбільш перспективних нетрадиційних видів рослинної сировини для розширення асортименту продуктів здорового харчування, а також харчових добавок функціонального призначення, оскільки за вмістом білка, амінокислот, вітамінів, макро- та мікроелементів, біологічно активних речовин воно перевищує не лише пшеницю, але й жито. - ДокументХАРАКТЕРИСТИКА ПОЛБИ ЯК ПЕРСПЕКТИВНОЇ ЗЕРНОВОЇ КУЛЬТУРИ ТА ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ЇЇ ПІСЛЯ ЗБИРАЛЬНОГО ОБРОБЛЕННЯ(2017) С. В. ВАСИЛЬЄВУ статті здійснено огляд наукових праць, спрямованих на вивчення біологічних, фізико-технологічних і хімікотехнологічних властивостей зерна полби та визначення можливостей застосування продуктів його перероблення як сировини в харчовому виробництві. Показано, що сучасні сорти полби, зокрема й української селекції, створені з використанням генетичного потенціалу видів-співродичів, відзначаються, порівняно зі звичайною пшеницею, підвищеним вмістом білка, харчових волокон, незамінних мікроелементів (заліза, цинку, магнію), вітамінів групи В, вищою біологічною повноцінністю за амінокислотним складом, що суттєво збільшує поживну цінність страв і виробів із зерна цього злаку та дає змогу значно розширити асортимент продукції оздоровчого призначення. Розглянуто чинники, які актуалізують перспективність використання зерна полби як сировини у борошномельнокруп’яній, хлібопекарській і кондитерській галузях харчової промисловості, а також окреслено основні науково-практичні проблеми, що виникають на стадії його післязбирального оброблення й потребують ретельного вивчення та розв’язання. Сформульовано й обґрунтовано вихідні методологічні положення, які буде покладено в основу власних наукових досліджень у цьому напрямі. Акцентовано увагу на результатах проведених науковцями досліджень, які підтверджують доцільність і перспективність використання полб’яного борошна в рецептурах приготування хлібобулочних і кондитерських виробів. Запропоновані технології передбачають використання його як поліпшувача, а також для виробництва з нього харчових продуктів у чистому вигляді. За одностайним визнанням авторів праць, полба є безцінною круп’яною культурою, з якої в багатьох країнах готують страви високої смакової та поживної якості. На підставі аналізу численних напрацювань вітчизняних і зарубіжних учених зроблено також висновок про особливу цінність полб’яної пшениці за біологічними властивостями, зокрема скоростиглістю, невибагливістю до ґрунтовокліматичних умов вирощування, підвищеною стійкістю до шкідників та хвороб, що свідчить про актуальність відродження цієї зернової культури та збільшення її посівних площ в Україні в сучасних умовах.