Перегляд за Автор "Рябікін, С. С."

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Документ
  • Документ
    Експериментальне дослідження параметрів конвективної тепловіддачі й втрат напору при вимушеному русі в трубі нанохолодоносія на основі пропіленгліколю
    (2017) Рябікін, С. С.; Хлієва, О. Я.
    Метою представленої роботи є еколого-енергетичне обґрунтування доцільності застосування нанотехнологій для підвищення ефективності парокомпресійного холодильного обладнання при розгляді конкретних прикладів.
  • Документ
    Підвищення інтенсивності процесів теплообміну в апаратах холодильного обладнання шляхом використання нанотеплоносіїв (теплофізичний експеримент, моделювання)
    (ОНАХТ, 2018-06-04) Рябікін, С. С.
    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.14.06 - Технічна теплофізика і промислова теплоенергетика. Дисертація присвячена експериментальному і теоретичному вивченню впливу домішок наночастинок на теплофізичні властивості багатокомпонентних холодоносіїв на основі розчинів пропіленгліколь/вода/речовина, що регулює в'язкість (РРВ)/ наночастинки Al_2O_3, інтенсивність процесів теплообміну при вимушеній конвекції при ламінарному режимі течії холодоносіїв у горизонтальній трубі. В роботі наведені експериментальні дані про вплив домішок наночастинок Al_2O_3 на густину, теплоємність, динамічну в'язкість багатокомпонентних холодоносіїв. Для опису і прогнозування теплофізичних властивостей багатокомпонентних холодоносіїв вперше запропоновані нові методики, що вимагають для свого застосування мінімальний обсяг експериментальної інформації. Показано, що добавки наночастинок Al_2O_3 у багатокомпонентних холодоносіїях сприяють незначному збільшенню в'язкості та незначному зменшенню теплоємності. Однак цей негативний ефект від збільшення в’язкості може бути успішно усунуто додаванням речовин, що регулюють в'язкість. Кількісні ефекти впливу наночастинок на теплофізичні властивості об'єктів дослідження залежать як від концентрації компонентів холодоносіїв, їх хімічного складу, так і від температури. Показано, що при низьких температурах вклад наночастинок в збільшення в’язкості базової рідини значно нижче, ніж при високих температурах. Результати експериментального дослідження показують збільшення середнього по довжині числа Нусельта для обох досліджених нанофлюїдов, порівняно з числом Нусельта для базової рідини. Разом з тим, вплив домішок наночастинок на інтенсивність теплообміну непропорційний концентрації наночастинок. Інтенсивність тепловіддачі для нанохолодоносія із вмістом наночастинок 0,53 мас. % більше, ніж для нанохолодоносія з 1,03 мас. % наночастинок. З урахуванням отриманих результатів експериментального дослідження коефіцієнта тепловіддачі при ламінарної течії нанофлюїдів у трубі можна сформулювати висновок: збільшення теплопровідності не є єдиною причиною інтенсифікації процесу тепловіддачі. Результати, що наведені в дисертації показують, що інтенсифікація теплообміну при ламінарної течії холодоносія в трубі не може бути пояснена тільки впливом наночастинок на теплофізичні властивості багатокомпонентного теплоносія. Необхідно також враховувати локальну турбулізацію при ламінарної течії теплоносія, в якому присутні наночастинки.