Перегляд за Автор "Нікуліна, А. С."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументЕкспериментальне й розрахункове дослідження густини та в’язкості трикомпонентних водних розчинів спиртів(2016) Полюганіч, М. П.; Хлієва, О. Я.; Нікуліна, А. С.
- ДокументПрогнозування теплофізичних властивостей мультикомпонентних розчинів невизначеного складу(ОНАХТ, 2014) Нікуліна, А. С.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.14.06 - Технічна теплофізика та промислова теплоенергетика. Дисертація присвячена вивченню теплофізичних властивостей чистих речовин та мультикомпонентних розчинів невизначеного складу (розчини холодоагент/мастило, газові конденсати, фракції нафти), створенню методик прогнозування псевдокритичних параметрів, густини, тиску насичених парів, капілярної сталої, показника заломлення, поверхневого натягу та в’язкості вуглеводнів, галоїдопохідних холодоагентів та розчинів холодоагентів з мастилами, газових конденсатів та фракцій нафти. У запропонованій моделі прогнозування властивостей технічно важливих речовин та їх розчинів - SP-QSPR (Skaling Principles - Quantitative Structure-Property Relationship) принципи розширеного скейлінга інтегровані в структурно-адитивні методики розрахунку властивостей речовин. На підставі проведених досліджень вперше показано, що при обчисленні критичних параметрів, густини, в’язкості, та поверхневого натягу в широкому інтервалі параметрів стану можна використовувати такі конститутивні комплекси як ортохор, скейлінгові значення мольної рефракції та парахор, критичну амплітуду для різниці ортобаричних густин. В рамках запропонованої моделі SP-QSPR дані про густину на лінії кипіння можуть бути використані для прогнозування густини об’єктів дослідження в рідкій та паровій фазах в рамках застосування рівняння Кессельмана та прогнозування другого віріального коефіцієнта. В дисертації показано,, що при прогнозуванні псевдокритичних параметрів, поверхневого натягу і тиску насичених парів необхідно враховувати відмінність складу поверхневого шару розчинів від складу рідкої фази. Для застосування моделі SP-QSPR для прогнозування властивостей речовин необхідний мінімальний об’єм емпіричної інформації.