Перегляд за Автор "Мадані Марія Михайлівна"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Використання ГІС для екологічної оцінки територіальних комплексів
    (Яроченко Я. В., 2022) Мадані Марія Михайлівна
    A geo-ecological assessment of the Tatarbunar district was carried out on the basis of spatial geo-informational analysis of remote sensing data. The distribution of heating of different types of land in the district and the amplitude of their fluctuations was analyzed based on thermal scanners – TIRS of the Landsat8 satellite. A seasonal analysis of the vegetation cover dynamics was carried out based on the values of the NDVI vegetation index. This is a spatial characteristic of the moisture content of different types of land in the district based on the NDMI index. According to these indicators, it is demonstrated that agricultural arable land has significantly greater heterogeneity than other types of terrestrial land. A comparative analysis of the percentage of the natural reserve fund of the district with other districts of Odesa, Mykolaiv and Kherson regions was carried out. The proposed ecologically balanced territorial structure of the land organization and measures to increase the ecological stability of the agro-landscapes of the district. A detailed hydrologomorphological analysis of the Karachaus estuary was conducted, on the basis of which reclamation and nature protection measures were proposed.
  • Документ
    Обезпилювання повітря виробничих приміщень підприємств деревообробки
    (Яроченко Я. В., 2024) Мадані Марія Михайлівна
    The work considers harmful production factors that can affect working woodworking enterprises. Harmful production factors include increased dustiness of the air in the working area. It was established that the main cause of dustiness in industrial premises is the instability of the aspiration systems due to the discrepancy between the actual and design volumes of air sucked from the aspirated equipment. Based on the results of experimental studies of the processes of dust distribution and settling in production premises, it was established that for dust generated during woodworking, regardless of the type of wood, the change in the dustiness of the air in the working area and the density of dust deposition in production premises at different distances from the sources of dust emission is subject to an exponential law. Experimental dependences characterizing these changes depending on the type of technological operation were obtained. In order to ensure the reliability of aspiration systems and reduce dustiness of the air in ventilation emissions into the atmosphere, it is proposed to use dust cleaning devices with opposing swirling flows with a conical separation chamber. Технологічні процеси при виробництві виробів з деревини супроводжуються значними виділеннями пилу у виробничі приміщення. Відповідно до ДСТУ-Н Б А.3.2-1:2007, до числа шкідливих виробничих факторів, дія яких на працюючих можлива в технологічних процесах обробки деревини, віднесені підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони. Вирішенням питань, пов’язаних зі зниженням запиленості повітряного середовища на підприємствах деревообробної промисловості, зокрема на підприємствах з виробництва деревних будівельних матеріалів, займалися багато дослідників – Балтук В. А., Козій І. С., Дадак Ю. Р., Ратушняк Г. С. та інші (Балтук, Василів, & Стець, 2012; Дадак, & Ляшеник, 2016; Козій, Рой, Яхненко, & Пономаренко, 2021; Мадані, 2022; Ратушняк, 2002). Однак у зв'язку з «малою небезпекою» деревного пилу ці дослідження в більшій мірі були спрямовані на вирішення питань, пов'язаних зі зниженням пилових викидів в атмосферне повітря, і в меншій – на вирішення проблем знепилювання повітря робочої зони. При цьому недостатньо вивчені процеси поширення та осідання пилу, що утворюється у виробництві дерев’яних будівельних конструкцій. Тому дослідження, спрямовані на вивчення перерахованих факторів, що визначають формування пилової обстановки на підприємстві, є актуальними. Більшість дослідників (Hazir, & Koc, 2019; Kminiak, Kucerka, Kristak, & Reh, 2021; Nasir, & Cool, 2020; Ockajová, Kucerka, Kminiak, & Krišt’ák, 2020; Дадак, & Ляшеник, 2016) відзначають, що висока запиленість повітря на робочих місцях верстатників під час виробництва дерев'яних конструкцій, в першу чергу обумовлена неефективною і нестійкою роботою аспіраційних систем. Досвід експлуатації таких установок показує, що в процесі роботи на внутрішніх поверхнях горизонтальних повітроводів утворюються відкладення пилу. Внаслідок цього знижується об’єм повітря, що видаляється відсмоктувачами від устаткування, що в свою чергу приводить до вибивання пилу в повітря робочої зони. У зв’язку з цим актуальними є дослідження, направлені на вирішення питань забезпечення надійності систем аспірації.