Перегляд за Автор "Козак, К. Б."

Зараз показуємо 1 - 20 з 27
  • Документ
    Адаптивні механізми управління в системі сталого економічного розвитку агропромислового виробництва
    (2021-03-25) Козак, К. Б.
    Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. Дисертація присвячена вирішенню наукової проблеми формування і реалізації механізмів управління агропромисловим виробництвом, адаптованих до парадигми сталого економічного розвитку. Удосконалено зміст поняття сталого економічного розвитку, під яким пропонується розуміти зміну вектору економічного розвитку на основі парадигмальних змін філософії господарювання, сутнісним наповненням якого виступає трансформація | принципу раціональності, доповнення його неекономічними (соціальними та екологічними) складовими як підгрунтя формування мотиваційного механізму дій господарюючих суб'єктів, а також управлінської підсистеми на мікро-, макро- і наднаціональному рівнях. Визначено ядро сталого розвитку. Доведено, що суттєві зв'язки між елементами структури сталого економічного розвитку визначаються трьома законами інституційної архітектоніки: законом рівноваги, законом усереднення (золотої середини), законом структурування (золотого перерізу). Встановлено, що побудова економіки за законом золотого перерізу надає їй найбільшого динамізму із максимально економним режимом функціонування. Визначені ключові тенденції структурних трансформацій глобальної економічної системи. Доведено, що сформована структура постіндустріальної економіки не відповідає принципам сталого розвитку. Виділено необхідні умови імплементації парадигми сталого розвитку в економіку України, що реалізуються в сфері реформування інституційної матриці шляхом забезпечення наступних концептуальних зрушень: формування ефективних інститутів специфікації прав власності, зменшення питомої ваги екстрактивних інститутів шліхом розриву механізму формування рентної мотивації, підвищення ефективності трансплантації інститутів на основі блокування їх дисфункцій, ефективна реалізація потенцій держави у забезпеченні балансу інтересів економічних суб'єктів. З використанням програмного продукту TextAnalyst виділено мережу основних (найбільш значущих) понять, що визначають сутність категорії «адаптація». Уточнено значення адаптації в соціально-економічному середовищі як процесу пристосування внутрішніх властивостей підприємства до вимог динамічного зовнішнього середовища на основі використання організаційно-економічних і соціальних регуляторів з метою забезпечення стійкості функціонування в довгостроковій перспективі. Доведено, що внутрішня система адаптаційного механізму структурується виділенням таких елементів як: адаптивний потенціал, адаптаційні можливості, зовнішні сили, елементи адаптації, вектор адаптації, адаптаційний процес, точки біфуркації, атрактори. Визначено роль людського капіталу в забезпеченні сталого економічного розвитку агропромислового виробництва. Обгрунтовано методологічні засади ідентифікації об'єктних сфер застосування адаптивних механізмів управління агропромисловим розвитком, в основі яких лежить декомпозиція об'єкту управління. Здійснено оцінку стану та динаміки аграрного виробництва в Україні: макроекономічних показників, показників динаміки зовнішньої торгівлі України агропродукцією. Виділено фактор потенційної небезпеки залежності національного експорту від обмеженої кількості товарних позицій сировинного спрямування (зернових культур, кукурудзи, олійних культур). Здійснено групування регіонів за двома показниками: динамікою зростання та часткою в загальному обсязі виробництва агропромислової продукції, надано їх якісну характеристику. Визначено, що розвиток агропромислового сектору в рамках стратегії переважання факторів екстенсивного характеру, домінування економічних детермінант функціонування відбився у нехтуванні екологічними параметрами, що демонструє відставання інтегрального показника екологічного блоку від національного рівня в 2019 р. більше ніж в 2 рази. Розроблено модель оцінювання рівня сталості економічного розвитку, яка об'єднує 4 аспекти оцінювання: економічний, соціальний, екологічний та інфраструктурних блоки, значення яких розраховано за множиною кількісних чинників відносно національної економіки в цілому та агропромислового комплексу зокрема. Розроблено механізм зовнішнього впливу на економічний розвиток агропромислового виробництва, який представлено у складній системній взаємодії й взаємозалежності таких елементів як об'єкт, суб'єкт, цілі, інструменти. Залежно від характеру впливу (прямий і непрямий вплив) виділено рівень зовнішнього мікросередовища з суб'єктним наповненням у вигляді клієнтів, конкурентів, постачальників, посередників і контактних аудиторій, а також рівень системного впливу на бізнес-середовище з окресленням мезоекономічного (представлено суб'єктами місцевого самоврядування), макроекономічного (суб'єктивується системою органів державного управління), наднаціонального (уособлюється міжурядовими і неурядовими організаціями глобального рівня) підрівнів. Надано інструментальне наповнення діяльності суб'єктів зовнішнього впливу. Для ідентифікації зовнішніх і внутрішніх умов підвищення ефективності та забезпечення розширеного характеру відтворення в агропромисловому виробництві визначено вплив інститутів на досягнення цілей сталого економічного розвитку агропромислового комплексу з використання когнітивного та сценарного моделювання. Шляхом узагальнення сутності змісту поняття адаптивний механізм і грунтуючись на моделі «білої скриньки» запропоновано адаптивний механізм управління сталим економічним розвитком агропромислового сектору. Проаналізовано специфіку узгодження інтересів учасників агропродовольчого ринку в контексті дотримання сталого характеру економічного розвитку. Розроблено карту зацікавлених сторін (стейкхолдерів) суб'єктів | агропромислового | виробництва. Визначено пріоритетність стейкхолдерів за силою впливу на суб'єктів агропромислового виробництва на основі моделі Мендлоу за двома параметрами - влада та інтерес. Здійснено ідентифікацію стратегічних пріоритетів дотримання критеріїв і принципів сталості економічного розвитку агропромислового виробництва через призму стратегічного та програмно-цільового управління. Надано рганізаційно-методичний підхід до трансформації систем регулювання агропромислового виробництва в контексті імплементації стратегій адаптації.
  • Документ
    Вплив компетенцій персоналу на ефективність менеджменту підприємств АПК у сучасних умовах
    (2019) Козак, К. Б.
    Агропромисловий комплекс України є важливим сектором економіки, в якому працює значна частина населення, зайнятого у народному господарстві. Глобалізаційні умови та трансформаційні процеси у економіці посилюють конкуренцію між суб’єктами господарювання даного комплексу, що призводить до виникнення проблем їх конкурентоспроможності.
  • Документ
  • Документ
  • Документ
    Еволюція парадигми сталого розвитку
    (2020) Козак, К. Б.
    Однією з найбільш актуальних проблем відродження політичної економії, важливість вирішення якої не лише не заперечується, а активно обговорюється в академічних колах, є розбудова на новій концептуальній основі теорії економічного розвитку. Представлено етапи становлення парадигми сталого розвитку в систематизованому вигляді на основі хронологічної послідовності.
  • Документ
  • Документ
    Запровадження механізмів електронного урядування в сфері публічного управління
    (2020) Корсікова, Н. М.; Козак, К. Б.
    Електронне урядування, як спосіб організації державної влади за допомогою систем локальних інформаційних мереж та сегментів глобальної інформаційної мережі, є одним з інструментів розвитку інформаційного суспільства, що сприяють створенню умов для відкритого, прозорого та ефективного державного управління. Наведено позитивні наслідки впровадження електронного урядування та проблеми, які потребують якнайшвидшого вирішення. Розглянуто створення єдиної системи електронної взаємодії як найоптимальнішого способу забезпечення автоматизованого обміну електронними даними з інформаційних систем органів влади.
  • Документ
  • Документ
    Комплексний підхід до управління людським потенціалом підприємств в сучасних реаліях
    (2021) Козак, К. Б.; Мироненко, Б. В.
    У статті розглянуто класичні підходи управління людськими ресурсами та проаналізовано поняття людського потенціалу в цілому. Виокремлено роль людського потенціалу для підприємств та вплив актуальних факторів на нього. Розроблено комплексний підхід до управління людським потенціалом підприємств.
  • Документ
    Корпоративна культура як фактор підвищення ефективності використання людського потенціалу підприємства
    (2021) Козак, К. Б.; Мироненко, Б. В.
    У статті розглянуто визначення поняття «корпоративна культура», кроки впровадження нової корпоративної культури, вплив наявної корпоративної культури на використання людського потенціалу підприємства. Розроблено детальний алгоритм впровадження нової корпоративної культури або удосконалення наявної.
  • Документ
  • Документ
    Менеджмент: теорія, практика і мистецтво управління
    (2024) Седікова, І. О.; Корсікова, Н. М.; Коренман, Є. М.; Седіков, Д. В.; Козак, К. Б.; Дьяченко, Ю. В.; Відоменко, І. О.; Савенко, І. І.; Агеєва, І. М.
    У навчальному посібнику розглянуто основні поняття і категорії менеджменту, сутність операційного менеджменту, теорії прийняття управлінських рішень. Досліджено питання щодо управління людським потенціалом (менеджменту персоналу, івент-менеджменту, психології управління, конфліктології, організації командної роботи) та управління розвитком підприємства (контролінгу, логістики, інвестування, бізнес-планування підприємств галузі, стратегії підприємства та обґрунтування стратегічних рішень). Навчальний посібник призначено для здобувачів вищої освіти, аспірантів, викладачів, широкого кола практикуючих фахівців у сфері менеджменту.
  • Документ
    Новітня концепція формування та контролю якості харчових і кормових продуктів в Україні
    (2019) Каламан, О. Б.; Козак, К. Б.; Єгорова, А. В.; Струнова, О. С.
    Якість, як критерій, є національною ідеєю для усіх розвинутих країн світу. Саме високі вимоги до контролю якості та їх виконання є запорукою стійкого домінування продукції розвинутих країн на світових ринках, та забезпечують їх безпеку, конкурентоспроможність та дозволяє грати провідну роль у світовому поділі праці.
  • Документ
    Особливості антикризового управління персоналом в організаціях публічної сфери
    (2019) Козак, К. Б.; Мироненко, Б. В.
    Трансформаційні зміни в соціальній, економічній, політичній, трудових сферах України актуалізують проблематику управління персоналом публічних організацій в невизначеному кризовому середовищі.
  • Документ
    Особливості чинників, що впливають на трудову адаптацію персоналу
    (2020) Козак, К. Б.
    Формування трудового колективу сучасного підприємства передбачає пошук та наймання нових працівників. Відомо, що пошук та найм нового співробітника – є досить дорогою і тривалою за часом процедурою. До початку роботи підприємство на нового працівника витрачає значну кількість фінансових, часових та інших ресурсів.
  • Документ
  • Документ
  • Документ
    Політика розвитку людського потенціалу територіальних громад в умовах децентралізації
    (2020) Козак, К. Б.; Міроненко, Б. В.
    Розглянуто необхідність розвитку людського потенціалу не тільки як економічного ресурсу, який приносить прибуток, але як і соціальної цінності суспільства в цілому, тенденції та пріоритетні напрямки щодо розвитку людського потенціалу в Україні.
  • Документ
    Розвиток персоналу вітчизняних підприємств, як передумова ефективності їх діяльності
    (2018) Козак, К. Б.
    В процесі інтенсивної трансформації соціально-економічної системи України важлива роль належить розвитку персоналу вітчизняних підприємств. Персонал є одночасно джерелом і основою формування ринкових переваг та обов’язковою умовою конкурентоспроможності підприємств.
  • Документ
    Роль HR-брендингу в розвитку закладу вищої освіти
    (2019) Козак, К. Б.
    З’явилась потреба проаналізувати концепцію брендингу ЗВО та зокрема HR-брендингу, оскільки HR-брендинг - це комплекс цілеспрямованих заходів щодо формування позитивного іміджу роботодавця з метою постійного залучення кращих фахівців у своїй галузі та формуванні лояльності з боку споживачів продукції чи послуг.