Перегляд за Автор "Грабова, Т. Л."

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Документ
    Инновационное тепломассообменное оборудование для фармацевтических технологий
    (2018) Грабова, Т. Л.; Шматок, А. И.; Посунько, Д. В.; Сильнягина, Н. Б.; Степанова, О. Е.
    Целью статьи является обоснование целесообразности внедрения на действующих фармпредприятиях технологий и оборудования отечественного производства, которое не уступает импортному, а в некоторых случаях значительно превосходит его по целому ряду параметров. На основе исследований интенсификации процессов переноса теплоты и массы предлагается использование метода дискретно-импульсного ввода энергии (ДИВЭ) в гетерогенные среды, реализованного в инновационном оборудовании. Разработан модельный ряд стационарных установок для производства мягких лекарственных форм (МЛФ), которые позволяют выполнять полный непрерывный цикл технологических операций получения МЛФ. Каждая из установок имеет свои конструктивные особенности: модификации роторно-пульсационных аппаратов (РПА) дисково-цилиндрического типа, перемешивающих устройств, системы нагрева, фильтров и прочее. Сравнительный анализ данных показал, что удельные расходы электроэнергии, металлоемкость и стоимость созданного оборудования для производства МЛФ в 5-10 раз меньше соответствующих параметров зарубежных аналогов.
  • Документ
    Использование выработанных газовых скважин для извлечения геотермального тепла
    (2019) Чалаев, Д. М.; Шматок, А. И.; Грабова, Т. Л.; Сильнягина, Н. Б.
    В настоящее время во многих странах большое внимание уделяется вопросу извлечения геотермального тепла за счет использования глубинных газодобывающих скважин, которые выработали свой ресурс и уже не используются по прямому назначению. Извлечение геотермального тепла в таких системах осуществляют за счет использования ствола скважины в качестве глубинного скважинного теплообменника (ГСТО), через который по замкнутому контуру циркулирует промежуточный теплоноситель.
  • Документ
    Розробка енергоефективних кожухотрубних теплообмінників для використання в системах геотермального теплопостачання
    (2019) Чалаєв, Д. М.; Шматок, О. І.; Грабова, Т. Л.; Сильнягіна, Н. Б.
    В даний час в системах геотермального теплопостачання використовується головним чином слабомінералізовані термальні води, які не потребують, як правило, додаткової водопідготовки і розробки спеціального обладнання. Однак, запаси таких вод невеликі і в найближчий час можуть бути вичерпані – в більшості випадків спостерігається падіння дебіту видобувних свердловин.
  • Документ
  • Документ
    Розробка інноваційного тепломасообмінного обладнання для фармацевтичних технологій
    (2019) Грабова, Т. Л.; Шматок, О. І.; Сильнягіна, Н. Б.
    В роботі досліджено вплив гідродинамічних ефектів, які реалізуються у роторно-пульсаційних апаратах дисково-циліндричного типу, на реологічні, структурні та текстурні характеристики дисперсних систем зі структурами складного коагуляційного і конденсаційно-коагуляційного типу. Досліджувані системи мають міцну високорозвинену структуру з аномальною реологічною поведінкою. Виявлено, що системи з коагуляційною структурою здатні до повного тиксотропного відновлення після зняття навантаження, а системи зі змішаною структурою - тільки частково. Останні є чутливими до зсувних деформацій, вплив яких різко зростає в процесі структуроутворення і призводять до втрати плинності системи, що ускладнює технологію отримання таких систем. Виявлено, що при гідродинамічній обробці, з одного боку зростає дисперсність, а з іншого - відбуваються текстурні перебудови, що призводить до зміни функціональних властивостей. Часові і просторові фактори впливу на систему залежать від конструктивних особливостей апаратів та повинні бути узгоджені з фізичними і фізико-хімічними властивостями компонентів системи. Для отримання структурованих дисперсних систем було запропоновано проточні апарати з двома роторно-статорними парами у вертикальному виконанні і з трьома парами в горизонтальному виконанні, які можуть бути задіяні як в одному циркуляційному контурі, так і працювати в автономних режимах. За результатами досліджень запропоновано технологічне обладнання для отримання структурно однорідних функціональних продуктів.