Перегляд за Автор "Б.В. Косой, Б.Г. Грудка, О.В. Зімін"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Вплив попереднього охолодження на показники абсорбційної водоаміачної холодильної машини
    (2023) Б.В. Косой, Б.Г. Грудка, О.В. Зімін
    Тепловикористальні холодильні машини виробляють з урахуванням особливостей зовнішніх джерел тепла, що використовуються; холодопродуктивності та температури охолодження; схемних рішень та характеристик апаратів. Абсорбційні водоаміачні холодильні машини (АВХМ) дозволяють при одноступеневому виконанні, на відміну від абсорбційних бромістолітієвих холодильних машин, виробляти холод на температурному рівні до 243 К. Незважаючи на це їх застосування стримується відносно низькою ефективністю. Поліпшення характеристик АВХМ – актуальне науково-технічне завдання. Рішення, що сприяють зростанню ефективності абсорбційних водоаміачних холодильних машин, можуть підвищити їх конкурентоспроможність у порівнянні з іншими типами тепловикористальних холодильних машин. Пропонується для підвищення ексергетичного ККД АВХМ ηe вводити в їх схему парокомпресорну холодильну машину (ПХМ) з відносно невисокою продуктивністю. З цією метою ПХМ доцільно використовувати для переохолодження рідкого аміаку як холодоагенту АВХМ. Зазначимо, що у парокомпресорній холодильній машині виконується переохолодження аміаку після конденсатора АВХМ від Тн.с до Тп.о. Для визначення енергетичних характеристик аналізованої системи охолодження виберемо досить ефективну АВХМ з регенеративним теплообмінником розчинів, ректифікатором і водяним дефлегматором. Дослідження комплексу АВХМ+ПХМ показали, що переохолодження рідкого аміаку перед його дроселюванням сприяє підвищенню як ексергетичного ККД ηe, так і холодопродуктивності. Наприклад, у системі, що включає АВХМ з холодопродуктивністю 500 кВт на рівні 258 К і відносно невелику ПХМ, ексергетичний ККД та загальна холодопродуктивність при попередньому охолодженні до 261 К зростають на 11,8% та 18,7% відповідно. Отримані результати дозволяють підвищити інтерес до таких комплексів
  • Документ
    Підвищення ефективності методів акумулювання енергії відновлювальних джерел
    (2021) Б.В. Косой, Б.Г. Грудка, О.В. Зімін
    У даний час зростає інтерес до відновлювальних джерел енергії (ВДЕ). Незважаючи на це, в енергетичних системах високої продуктивності переважно використовуються вугілля, нафта, природний газ, а також енергія, що виробляється гідроелектростанціями та атомними електростанціями. Перші три джерела сформували так звану вуглецеву енергетику, якій притаманні два основні недоліки: обмеженість ресурсів та збільшення викидів СО2 у навколишнє середовище, незважаючи на вимоги Кіотського протоколу. Більшість ВДЕ характеризуються нерівномірним виробництвом та споживанням енергії, тому необхідно забезпечувати також її зберігання. Можна зауважити, що чим більше виробляється електроенергії вітру і сонця, тим сильніше виявляється потреба в системах накопичення і зберігання цього виду енергії. Сприятливим фактором для впровадження ВДЕ при цьому є різке зниження вартості одиниці встановленої потужності, яка включає в себе експлуатаційні і капітальні витрати. У статті розглядаються відносно нові типи ВДЕ, які дають змогу зберігати енергію у вигляді води (PSHE), компримованого повітря (CAES) та кріогенних рідин – повітря та азот (CES). За допомогою цього способу можна реалізовувати всі процеси виробництва, розподілу, зберігання та застосування електричної енергії у різні періоди часу. Розглянуто питання створення ефективного обладнання для тривалого зберігання тепла, що виробляється з електроенергії, яка виробляється сонячними панелями та вітрогенераторами. Тепло, яке отримується у такий спосіб, можна довго зберігати у теплоізольованих контейнерах, що заповнюються базальтовою крихтою. Актуальність цих досліджень підтверджується міжнародним енергетичним агентством: «ВДЕ вже є другим за величиною джерелом електроенергії у світі, але їх використання все ще необхідно прискорювати, якщо ми хочемо досягти довгострокових цілей у галузі клімату, якості повітря та доступу до енергії»