Переглянути
Нові надходження
- ДокументЕНЕРГОЄМНІСТЬ ЯК ЕНЕРГЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ОЧИЩЕННЯ ЗЕРНА(2018) О. П. КАРПОВАРаціональне використання електроенергії на зернопунктах, оснащених енергоємним технологічним обладнанням, особливо актуально тепер, коли прийнята Національна енергетична програма України з енергозбереження. Відомо, що 1 одиниця зекономленої електроенергії може зекономити не менш 5 одиниць первинних енергоресурсів. У даній роботі розглянута енергоємність як енергетична характеристика технологічного процесу очищення зерна, тому що вона є найбільш інформативним показником для визначення енергозберігаючих режимів роботи. Для визначення впливу режимів роботи обладнання на використання електроенергії в робочих процесах очищення зерна базових зерноочисних агрегатів були визначені найбільш суттєві фактори, які впливають на енергоємність процесу очищення зерна. При дослідженні впливу технологічних факторів на енергоємність технологічних процесів очищення зерна було проведено багатофакторний експеримент. Це дозволило оцінити вплив того або іншого фактора на енергоємність процесу очищення зерна. Досліджувався процес очищення насіннєвого та продовольчого зерна на агрегатах ЗАВ-20, ЗАР-5, які є базовими зерноочисними агрегатами, на основі яких розроблені інші агрегати, які випускає промисловість. В результаті розрахунків отримані рівняння регресії для визначення питомих витрат електроенергії в залежності від технологічних факторів. Натурні експерименти підтвердили адекватність математичних моделей у вигляді рівнянь регресії і ефективність використаного методу багатофакторного експерименту. Результати теоретичних і експериментальних досліджень енергоємності технологічних процесів очищення зерна відрізняються в середньому не більше ніж на ±2 %. Вони показали можливість обґрунтування та розробки науково-обґрунтованих норм електроспоживання на зернопунктах, тому що найбільш діючим важелем проведення енергозберігаючої політики, регульованої законодавством, є встановлення нормативів витрати електроенергії і стандартів енергоефективності, недотримання яких спричиняє, найчастіше, фінансову відповідальність.
- ДокументРОЗШИРЕННЯ СИРОВИННОЇ БАЗИ У ВИРОБНИЦТВІ КОМБІКОРМІВ ДЛЯ ЯЄЧНИХ КУРЕЙ(2018) О. В. ЛАКІЗАУ статті розглянуто сучасні напрями розширення сировинної бази у виробництві комбікормів для яєчних курей. Однією з найважливіших умов сучасного виробництва високоякісних комбікормів, білкових концентратів і преміксів є пошук і використання нової сировини рослинного і тваринного походження . При цьому питома вага зернових у цих продуктах складає не більше 50%, а в рецептах комбікормової галузі провідних країн 20-30%. Сучасні технології забезпечують застосування будь-якого кормового засобу, як важливої сировини для комбікормової промисловості, одержаної з відходів і побічних продуктів харчових виробництв, яким властиві високі кормові якості за невисокої вартості. Вітчизняні виробники комбікормів зараз змушені вирішувати проблему оптимізації використання злакових культур, зокрема, знизити вміст хлібних злаків в рецептурі комбікормів і вміст наповнювачів у рецептурі преміксів. Гостро стоїть проблема розширення асортименту кормової бази у виробництві комбікормів, преміксів, застосування більш дешевої кормової сировини з метою зниження собівартості готової продукції. Для рентабельного вирощування яєчних курей необхідні якісні корми, підібрані для кожного виду з урахуванням віку і фізіологічного стану птиці [1]. За останні роки виробництво яєць в Україні трималося на рівні 19 млрд шт. на рік, але починаючи з 2015 р. спостерігаємо суттєвий спад. Подібний спад виробництва пов’язаний із зменшенням поголів’я яєчних курей. Якщо розглядати виробництво яєць в розрізі категорій підприємств, можна констатувати, що в господарствах населення обсяг виробництва останніми роками також знижується, проте загалом темпи зменшення виробництва значно повільніші і менші, ніж у сільськогосподарських підприємств [2]. З метою розширення сировинної бази комбікормового виробництва і забезпечення необхідного рівня продуктивності яєчних курей, запропоновано введення концентрату кукурудзяно-фосфатидного кормового ( ККФК) в комбікорми. Особливості рецептури комбікормів досліджували на контрольних і дослідних рецептах. Розроблено рецептуру комбікормів із застосуванням ККФК для збалансованого раціону годівлі курей, встановлено збільшення рівня обмінної енергії, поживності комбікорму та його економічність.
- ДокументАВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА ОБЛІКУ ПРОДУКТІВ ПЕРЕРОБКИ КОМБІНАТУ ХЛІБОПРОДУКТІВ(2018) Л. С. СОЛДАТЕНКОАвтоматизовану систему обліку продуктів переробки комбінату хлібопродуктів розроблено НВУ «ТОМ», м. Одеса, Україна. Система здійснює поточний контроль маси зерна, борошна, побічних продуктів і відходів, а також забезпечує оперативне надання результатів обліку виробничим і фінансовим службам підприємства. Для цього вона вміщує: пункти зважування автотранспорту і залізничних вагонів; вагову дільницю комбінату хлібопродуктів; пункти збирання і обробки інформації на складі готової продукції і у бухгалтерії заводоуправління. Система передбачає застосування електронно-тензометричних ваг: платформних автомобільних і вагонних, а також бункерних для зважування зерна, відходів, борошна і висівок. Принцип дії електронно-тензометричних ваг базується на перетворенні сили ваги вантажу у аналоговий сигнал ваговимірювальних тензорезисторних датчиків з подальшим аналого-цифровим перетворенням сигналу вторинним перетворювачем – ваговим терміналом і видачею результату на табло індикації. Описані принципи функціонування системи і її програмне забезпечення. Наведені технічні характеристики платформних і бункерних ваг системи обліку, а також особливості їх конструкції. Бункерні автоматичні ваги НВФ «СВЕДА LTD», м. Запоріжжя, Україна, описані більш детально, бо сучасні довідники, підручники і навчальні посібники цієї інформації ще не вміщують, а вона може бути корисною як фахівцям промисловості, так і студентам відповідних навчальних закладів. Як походить зі схеми (рис. 1), автоматизована система вміщує тензометричні аналого-цифрові перетворювачі (АЦП), які перетворюють аналогові сигнали тензодатчиків у відповідний цифровий код. Відмінність тензо-АЦП від будьяких інших АЦП в тому, що вони вміщують також стабілізоване джерело живлення, яке живить тензодатчики, виробляє опорну напругу для перетворювача і перетворюють код, отриманий від вторинного перетворювача, в значення маси, здійснюють її індикацію і передачу інформації про визначену масу в систему обліку.
- ДокументЗЕРНОБОБОВЫЕ КУЛЬТУРЫ - СПРОС РАСТЕТ. ЧЕЧЕВИЦА. Часть 1.(2018) Л. В. ФАДЕЕВ
- ДокументВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ БОРОШНА З РІЗНИХ СИСТЕМ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ПРИ СОРТОВОМУ ПОМЕЛІ ПШЕНИЦІ(2018) Д. О. ЖигуновВ статті наведено результати досліджень показників якості борошна з різних етапів технологічного процесу при сортовому помелі пшениці: зольність, білість, кількість клейковини та її якість, седиментація, водопоглинальна здатність та реологічні властивості тіста на приладі Міксолаб. Показано зміни показників в залежності від системи технологічного процесу. Встановлено, що потоки борошна з систем першої якості мають кращі технологічні властивості, так на драних і сортувальних системах спостерігається достатньо високі значення білості – від 43 од. (ІІІ др.кр.с.) до 61 од. (Сорт. 1), але на шліфувальних і розмелювальних системах білість борошна вище – від 57 од. (3 р.с.) до 70 од. (1 р.кр.с.), зольність даних потоків є найнижчою – від 0,49 % (1 р.кр.с., 2 р.с.) до 0,53 % (2 шл.с.). Кількість клейковини на драних і сортувальних системах коливається в межах від 27 % до 37 %, на шліфувальних і розмелювальних системах – від 24 % до 26 %, проте якість клейковини на шліфувальних і розмелювальних системах міцніша і змінюється від 61 од. до 72 од., а на драних і сортувальних системах – від 62 од. до 100 од. Показник седиментації борошна з драних і сортувальних систем І-ї якості має високі значення – від 42 мл (І др.с.) до 62 мл (Сорт 2) за рахунок високого вмісту клейковини, для шліфувальних і розмелювальних систем характерні нижчі значення – від 35 мл (2 шл.с.) до 50 мл (1 р.кр.с.). Найгірші технологічні показники якості властиві борошну з розмельних систем вимелу: їх білість дорівнює від 2 од. (11 р.с.) до 20 од. (8 р.с.), клейковина за винятком 8 р.с. не відмивається, хоча показник седиментації – від 31 мл (7 р.с.) до 50 мл (11 р.с.). Водопоглинальна здатність борошна на системах першої якості коливається в межах від 56 % (І др.с, Сорт.1, 1 шл.с., 2 шл.с., 1 р.др.с.) до 62 % (ІІІ др.др.с.), на системах другої якості та на системах вимелу значно вище – від 59 % (Сорт.5) до 73 % (11 р.с.). Водопоглинальна здатність борошна першого сорту (60 %) вища за водопоглинальну здатність борошна вищого сорту (56 %) через наявність великої кількості оболонкових частинок. За показниками Профайлерів приладу Міксолаб системи першої якості характеризуються низькими індексами ВПЗ та Замісу (2…3), високими індексами Глютен+, В’язкості та Амілази (6…8) та середніми значеннями індексу Ретроградації (5…7). Такі значення індексів обумовлені низькою водопоглинальною здатністю, кількістю клейковини, меншою амілолітичною активністю та більшою клейстеризацію крохмалю. Для борошна з систем другої якості характерні: високий індекс ВПЗ (6…7), що вказує на високий вміст оболонкових частинок, низькі індекси Замісу (2…6) та Глютен+ (3…5), що вказує на слабкий клейковинний каркас і слабку стабільність тіста. Для індексів В’язкості (3…6) та Амілази (5…6) спостерігається невисокі значення, що свідчить про високу амілолітичну активність.